hopscotch

Дякую за відео. Але вчора цікавився темою різьборізання, і дізнався цікавий момент - при нарізанні звичайним метчиком заборна частина просувається дещо повільніше ніж на крок різьби на оберт, доки в отвір не зайде калібруюча частина - вручну нереально забезпечити достатнє осьове зусилля для входу інструменту. Наприклад різьба М6, ви робите один оберт, а метчик заходить не на 1 мм, а на 0,9мм, перші витки утворюються з меншим кроком. Тому початкові 3...10 витків різьби виходять розбитими в поздовжньому напрямку коли по ним пройде калібруюча частина, і звісно ця розбитість утворюється через збільшені зйоми металу, і найгірше - що не ріжучими кромками, а бічними сторонами профілю які мають значно меншу затиловку, виникає потужна сила направлена поперек профілю, леза метчика виламуються або його клинить. В книжці написано що найдієвіший метод уникнення цього - примусовий рух метчика, як в різьбонарізних верстатах, або по копірному гвинту. Тоді у метчика немає можливості заходити як попало, сила різання діє лише в поперечному перерізі. ........ Порада у відео ймовірно працює таким чином: Сильна підрізка задньої частини леза, зменшує площу контакту бічної поверхні профіля різьби, це збільшує тиск і метал нарізаний заборною частиною легше зминається та зрізається для підлаштування гвинтової канавки отвору під правильний крок метчика в калібруючій частині. Ймовірність браку через клин та поломку метчика різко зменшується, хоча він більш вразливий до викрошування. Інший спосіб - використання дуже густої змазки, типу воску, вона витримує більший тиск і краще відділяє бічні сторони профіля інструменту та деталі, концентрує в собі стружку, яка менше підклинює при виводі інструменту з отвору. Можливо спрацює варіант використання кондуктора з відповідною різьбою яка направить калібруючу частину метчика. _____________________ А взагалі спіральні метчики рулять)))

Десь читав що від розрізних відмовились тому що вони дають не таку високу точність в промисловому виробництві. Але отвори та канавка на місці розрізу робилась. Ще важливий момент - для розрізної плашки необхідний повноцінний вороток з 4 гартованими гвинтами, причому стискаючі гвинти повинні також притискати плашку до торця, потрібен калібр для перевірки різьби. Тобто для роботи з ними необхідні кращі навички.

Різці ломаються на розбитому верстаті коли біля центру різко змінюються вектори сил що діють на різець. Наприклад типово - підрізаючи сталь до самого центру при зношеній поперечці різець затягує за центр і він крошиться вверх. Та ж біда з наростами - нарост не лише піднімається над передньою гранню, а й виступає за кромку. По суті ріже нарост, причому передній кут від'ємний, різець віджимає. Але коли нарост відпадає, то різець занурється наскільки є люфту поперечки, навантаження на нього різко збільшується, потім знову нарост віджимає від деталі. Змінні навантаження призводять до швидкої втоми та тріщин різця.

При великому зйомі вибираються люфти, тому нарости на різці не проскакують під нього. Спрбуйте змастити, або позатягувати люфти. Інколи допомагає відємний переній кут різця, або навіть трохи притупити кромку.

Я здогадуюсь що у Вас 5 глухих золочених дзеркал та 1 напівпрозоре. Глухі вам полірнуть легко і напилення зробити просто. А от напівпрозоре скоріше за все зроблене на матеріалі що добре пропускає хвилі 10,3 мкм, типу селениду цинку. Тому його без розуміння можуть запороти. І коефіціент пропускання сильно впливає на роботу лазера.

Взагалі точність там не потрібна. Для поперечки круглошліфа важлива можливість ПЛАВНО підкручувати по мікрону, нехай ви навіть не знаєте крок гвинта. Точність забезпечують вимірювальним інструментом - мікрометр, пасиметр, калібри.

Замість пружини пневмоциліндр. Як відбійний молоток.

Тю, так це аналог 40ХМ. Поставка в нормалізованому стані. У нас також люблять такі заготовки, але радянська виробнича традиція передбачала наявність термічки, тому більшість сталей була без ТО.

В Києві в Металвіс продає по 12 грн нерж м8х70 здається.

Якщо будете робити шаблон, то враховуйте неоднаковість масштабу по різним осям. Лазерники дуже короблять папір. Бажано перед друком папір прогнати пару разів через принтер щоб він його прогрів і мінімізував усадку.

Отож. І навіть якщо це аналог ВК8, і точити доведеться в 3 рази частіше, все одно вигідніше ніж платити 500 грн баригам за ВК6-ОМ.

Мій досвід показує що може зупинятись і в проміжних положеннях. Але під навантаженням не витримує стабільного положення, що в принципі і показувала обробка дюраля двигуни відхилялись від номінального положення і це було рівнозначно низькій жорсткості верстату. Особливо помітно було на кривих і при обробці з різною швидкістю - траєкторії не співпадають.

А якщо дешево і витримав випробування?

Для будь якої фази струму стабільні положення ротору повторюються через кут що відповідає 4 крокам. Тобто якщо мотор не витягує момент, то він перескоче мінімум на 4 кроки, або на число кратне 4. Причому до перескоку відхилення положення ротору від номінального може досягнути майже 2 повних кроків. А "мікрокрок" це лише згладжування для уникнення резонансів і всього такого. Точність такий режим не сильно підвищує.

Скоріш за все вони всі гнилі. А найгірший той що зовні норм. Перивірити можна: прикручуєте до балона на пряму трубку металеву вертикальну, набираєте води до країв. Накручуєте кран і далі шланг до насоса і накачуєте на робочий тиск. Потім якщо потрібно доливаєте води в трубку(може де бульбашки чи ще щось на місце не стало). Потім даєье подвійний робочий тиск. Можна навіть ручним насосом, об'єм невеликий. Закриваєте кран і дивитесь щоб нічого не текло і тиск не падав. Потім випускаєте повітря і дивитесь рівень води в трубці - якщо залишився як був - значить все норм, можна використовувати. Ну приблизно так по колхозному.

Якщо скинути з обмоток напругу і покрутити вал, а потім знову подати енейбл, то вал не просто зафіксується, а встане в положення що відповідає попередній фазі струмів. Тобто положення округлиться до найближчого кратного 4. Це якщо драйвер запам'ятав фазу. А що там китайці зробили лише Будда знає, тай не завжди.

Помітив серед деяких робітників віку 50+ мабуть вже типову реакцію критику власних помилок. Коли я виявляю реальний брак і ввічливо на це звертаю увагу, то замість культурного діалогу вони роблять ображений вигляд і намагаються звести все на помилки замовника. Коли ж їм аргументовано доводять що зроблено не у відповідності з КД чи замовленню, то кажуть "забирай аванс і не мороч голову". Причому на всі мої спроби пояснити що я не хочу ображати, а лише отримати якісні деталі вони реагують ще більш негативно, інколи просто посилають, кажуть що я нічого не розумію, що мої претензії безпідставні. Коротше кажучи замість виправлення халтури переводять в конфлікт в одноосібному порядку. Приклади. 1. Шліфовка конуса. Дефект - гвинтова канавка глибиною 0,06 мм, по суті різьба з кроком 0,3 мм. Ймовірно через неправильну правку круга і кратне відношення частоти обертання круга і деталі. Шліфовщик сказав що це нормально і чистота для такої деталі згодиться. Поображавшись погодився переробити. 2. Шліфовка посадки рухомої зубчатої муфти і посадки підшипника. Замість того щоб зробити по кресленню кожен діаметр з правильним зазором, зробили все одним діаметром, муфта прослаблено стала на валу. Потім ще надягнув підшипник який закусило і він щоб зняти стукнув кінцем валу по плиті - торець розклепало. Були свідки і сказати що я ідіот не вийшло, але щось після того замовляти не дуже хочеться. Хоча в принципі шліфовщик нормальний. 3. Фрезерувальник спитав який припуск залишити на шліфовку плити , а потім замість того щоб віддати деталь мені сам дав шліфувати своєму шліфовщику. Питаю навіщо він зробив шліфовку коли ми не домовлялись? А може мені ще термообробку робити треба? "Ну так все одно зроблено як в кресленні". Образився і сказав що б більше йому роботу не пропонував. А жаль , фрезерувальник він класний. 4. ТО пінолі. Попросив загартувати до 55 HRc, терміст сказав що загартував як обіцяно, навіть три лунки від заміру залишились. Ну здається все нормально. Але забув перед термічкою отвори просвердлити. Думаю може 55 просверлиться, тернув напилком - ріжеться- значить і сверло візьме. Просверлив один отвір - в кінці півміліметра похрустіло але пройшло. Повернув деталь на 120° другий отвір пройшло нормально до половини встало. Перезаточив свердло - не тупиться в мить. Повернув ще на 120° - взагалі не бере, просто крутиться в лунці. А через 30 градусів тим же свердлом просверлило. Приношу деталь термісту розповідаю історію і прошу первірити твердість в інших точках бо це щось неправильне. Відповідає що все там нормально а це я не вмію сверла точити, що він 40 років працює і срав він на таких як я. 5. Відливка фланців по пінопластовій моделі. Знайшов контакти фірми в інеті, подзвонив, мене перенаправили на "технолога" - дідочка інтелігентного вигляду. Домовився, приніс моделі шліфовані з будівельного пінопласту, дав аванс. Через два тижні прийшов за деталями. А вони всі з дірками - непролив через гази. Питпю чого так, чому поруч стоять блискучі відливки, а на моїх не лише не видно фактури моделі, а навіть не пролилось? "Не годиться - то я відддам аванс і більше не приходь, мені є чим займатись і без твоїх деталей. Хочеш якість - давай моделі з пресформи" Я його питаю чому не пролилось, морозиться. Взяв половину деталей бо потрібні були для роботи. Попрощався з дідочком, а сам пішов назад шукати цех де заливають по пінопласту. Знайшов ливарників, технологу дільниці показую деталі - каже що мене обдурили і це залито в земляну форму, причому навіть випору не зробили, тому і гази залишились.