4post

Недавно рівняв нержавійку 25 мм легко. Написано ж було "сира".

Можу кувадлочкою в токарному верстаті. РМЦ 1000 мм. З двох установок буде биття 1 мм.

Перше за уподобанням. Легше за 2 установки. Мені більше подобається саме точити проходним, ним же знімати фаски. Друге може повести свердло, або биття в кулачках при роботі за 2 установки. Ото буде краса! Капролон любить повипендрюватись при знятті фасок відізним різцем. Своєрідний матеріал. Точиться деколи відмінно, деколи дає фактуру деревини. Напилок ковзає. Шабер та ніж дає аццкій профіль. Розміри змінюються при роботі з тонкостінними деталями, може тікати від різця. На нєгралоні робити розточку - то повний швах! Зовсім нічого не видно. Коли різець торкається? Скільки знімає? За умови такої партії та невисоких вимог до отворів вже є сенс заточити ступінчасте свердло.

Красоти немає. Може або не влізти, або бовтатись. І те і інше може не влаштовувати замовника. Не вказаний розмір фаски та чий матеріал. Відсутні вимоги на взаємне биття поверхонь. Може, для виконання робіт необхіно начисто розточити кулачки, або виконувати за одну точку. Немає вимог шорсткості на відповідальні поверхні.

Точність виготовлення не вказана.

Темп шалений. Ра 0,8 навіщо? Може, досить і Ра 1,6. Тим більше, отвір аж! по 9 квалітету. На жаль, не маю чим довбати шпонпази.

Швидкість різання на більшій пилі майже 1500 м/хв. Для точіння сталі твердим сплавом гранична швидкість 150-250 м/хв. Вважаю, що "трошки" завелика швидкість, десь в 2-4 рази, тому і невеликий період стійкості пластин. Для різки дюралю ще може піти, а з нержавійкою ні. Ну, і, звичайно, Ви не показали пилу з маркуванням допустимої швидкості різання та матеріалів обробки.

Так і має бути. Невірно підібрані режими плюс розточка має проводитись керамікою, за мануалом. Твердий сплав добре гризе кулачки, якщо вони вже зточені і вже не мають каленої частини. Якщо неправильна геометрія - теж на кулачках сипляться. І ще одне. Якщо верстат нежорсткий - то посиплеться любий. Бо при розточуванні чи точінні на удар йде дуже нерівномірне навантаження на вершину. Зустрічав інше. Підсилені відрізні в 60% випадків мають перекалену пластину. Сипляться пластини в різних напрямках, частіше просто вивалюються блоки. Стосується Т15К6. То ще мало взяли! Якщо є верстати, то потреби значно більші.

То, можливо, не конус, а сходинка у місці зварювання у зв'язку з тим, що твердість на зварювальному шві відрізняється від матеріалу деталі. Лікується повторним проходом проходним упорним різцем з кутом в плані 90 градусів, хоч і такий різець не любить переривчастого точіння. Пов'язано з тим, що недостатня жорсткість верстата. Версія 2 перевірити, чи не конусить верстат.

Справа в тому, що немає потреби вбивати верстат до квадратних кульок у підшипниках, а використовувати присадки тоді, коли з'явились перші ознаки зношування - мікрораковини та царапини. Дісульфід молібдену заповнює їх за принципом "вкатується" і при цьому утворюється рівна поверхня, якість якої сильно наближується до початкової форми. За інші не скажу. Та був знайомий, він заливав присадки у новий двигун. Через деякий час двигун заскрипів. Причина - заліпились канали змащування розподільного валу. А залити мастила побільше - теж тема працює. В ИТ-1М залив у коробку дуже густе мастило для черв'ячних передач. Такий, драконівський, метод теж значно зменшив шум у роботі: більш товста масляна плівка краще пом'якшує удари, які немалі в розбовтаних шестернях. Фрікционів у верстата немає. Шпіндельні підшипники змащуються добре. Верстат працює в умовах нормальних температур, тому шкоди йому ніякої.

Зробив апарат для контактного зварювання. Відрізні та розточні паяє нормально. Час нагріву імпульсами складає 10 сек. Далі ще 10 сек на розтікання латуні. Значно більший час займають виставлення таблетки припою з пластиною та "підпал" нагріву. На апараті мала напруга і вона не може прошити навіть окисли на стальній державці. Перед пайкою необхідно пластину зачистити, тоді б побачили різницю. Після напаювання пластини необхідно повільно охолоджувати різець. Тут знадобиться попіл.

Перепрошую, а де Ви знаходитесь? На луні? Або на кільцях Сатруну? По Україні НП бере 40 грн за кг, завжди можна переслати, узгодивши креслення та попередню ціну, своє завдання в інший, більш конкурентний регіон. За часом витрата буде 2 доби - туди матеріал, звідти виріб. І вже зараз Вам на СТО 300 грн за годину. Лише заміна мастила 300 грн. Роботи для лядащого на 15 хвилин. Викрутив пробку, злив в тару, закрутив пробку, відкрутив горловину, залив мастило.

Та тут як у мультику про страуса та грифа: краще день потренуватись, а потім за 5 хвилин долетіти. Ще стільки ж часу зайняло "проектування" - підбір корисних моментів та відсіювання непотребу, виходячи з кінцевої функціональності та виробничої технологічності. Бо багато подібних пристроїв зустрічав, а вони мені не подобались: важко виготовити, складні в ремонті, однофункційні.

3 тримача зібрані з двох половинок з метою економії металу великого діаметру, а під найбільшу плашку взагалі металу не було, знайшов якийсь рагульний тримач. З'єднання на різьбі. Довгенько фрезувався паз під гвинт-шпонку. Година. Посвердлив в тримачах дуже швидко - свердло твердосплавне ВК8, 315 об/хв (чи біля того). Охолодження. Розточки там небагато. Заготовки потребували лише неточної чистової обробки. Миттєво і на око. Коротше, вся токарка десь 8 годин. Бо довго возився з конусом, точеним на око. Немає шкали на супорті. Підганяв напилком. Гм, ще розрізні гайки, вони тут не потрібні, а як робити стільки зажимних гвинтів? Гвинти-шпонки (поки готові дві з п'яти) з накаткою та кільцем для того, аби не зтирався, коли по пазу повзе. Ручки. Тут ще стільки ж. Свердління отворів, їх багатенько, десь 2 години з розміткою. Розмітка теж з'їдає час на рівні свердління - все одно криво вийшли ручки. Нарізання різьби, теж немало, година. Ще ручки некомплект. Є десь три з восьми. На саму малу поки ручки передбачені. М5 та М6 можна різати, тримаючи за корпус, а ні - то зроблю дерев'яний корпус.

Та просто намагаюсь все робити так, аби по-лядащому та функціонально. Мене харять оті гвинти на плашкотримачах. Вигляд, наче роги якісь. Ось тому і зкомбінував. По мірі зминання отой "носик" на ручці робиться новий. Вистачає десь на 4 роки. А паровоз вже робиться рік, бо то ескізи не затвержені бо щось не подобається, то свердлити не хочеться, то фрезувати шукаю чим (майстерня гостьова і профіль не мій), то халтура, то заточка різців для своєї майстерні. Так що приспособа вже пару раз заіржавіти встигла. Зараз ще необхідно ще 15 гвинтів М8 та 10 гвинтів М6 зробити для тримачів, вже й шпильки є і гайки розрізні є... Та ще 3 гвинти-шпонки.

Не згоден, я поганий!

Сьогодні доробив та перевірив свою схему тримачів. Задумка така: якщо необхідно різати вільну різьбу, без упора - то завертаємо гвинт з накаткою у паз на оправці з конусом, якщо різьба ріжеться до упора - то вивертаємо гвинт з пазу та ріжемо за допомогою ручок. Від М5 до М20 та G1/2 можна нарізати комплектом з 5 шт. Ну, на додачу, старий тримач плашок. Без гвинтів, утримання плашки за допомогою ручки з шипом.

Залізяка. https://ru.aliexpress.com/item/New-Tongfeng-Lh-6-0-150mm-LCD-Screen-Smooth-gliding-Durable-Stainless-Steel-Digital-Caliper-Electronic/1000003428199.html?spm=a2g0v.search0104.3.7.24ed448blY8ul5&ws_ab_test=searchweb0_0,searchweb201602_5_10152_10151_10065_10344_10068_10342_10343_10340_10341_10084_10083_10618_10630_10307_5722316_5711211_10313_10059_10534_100031_10629_10103_10626_10625_10624_10623_10622_10621_10620_10142_10125-5722316,searchweb201603_25,ppcSwitch_5&algo_expid=c2e31491-6636-43df-891d-7d30ebfe8dcc-0&algo_pvid=c2e31491-6636-43df-891d-7d30ebfe8dcc&transAbTest=ae803_5&priceBeautifyAB=0 Не кажу брати саме тут саме такий. Просто він з металу. Брав з кейсом і двома батареями. То перше, що схоже на мій попалось.

В більш-менш нормальних такого немає. То або брачний попався, або куплений в магазині "все по 5 гривень". Є глюк 5,02. Є глюк, коли цифри біжать без зупинки. Лікується протиранням штанги. Вони дуже чутливі до води, мастила і т.ін. А так в мене цифри скачуть лише в межах тремтіння і перекосу при вимірюванні. При швидкому вимірюванні десь 0,2 мм, як і на звичайному штангенциркулі, при прискіпливому отримую однаковий результат при декількох вимірюваннях. Сам брав більше року тому за 320 грн на Алі. Зараз подібний 420 грн. коштує. Теж буває. Перед відповідальними вимірюваннями обнуляю.

Різний розмір, бо руки тремтять, змінюється сила прижиму і т ін. Взяв чайна цифру і цілком задоволений. Тепер точно знаю, що декілька раз заміряний розмір є на порядок точнішим, ніж на штангенциркулі з ноніусом. Так, внутрішній діаметр він показує десь на 0,07 мм більший, ніж він є насправді. То тут можна відкалібруватись по мікрометру. А можна ніжно пройтись алмазним надфілем. Функція нуля в нього теж досить корисна. Ним досить комфортно попадати в +- 0,01 мм, не те що в 0,1 мм.

Жесть! Тут ще з логарифмічною линійкою працювати. Добре, що лімби знайшлись.

Різцетримач трошки повернути, різець поставити під невеликим кутом, так, аби "вчепились" обидва болта різцетримача. Пару міліметрів завжди можна виграти.

Головне - вчасно втекти від тої модернізації. Скоріш за все, шестерні не розраховувались на такі динамічні навантаження. Тут слід зважати на вартість доставки. А якщо серйозно, то бачу такі недоліки: - малий лімб поперечки, що на ньому можна побачити? - відсутній лімб поздовжньої подачі. Без нього залишається робити або з лінійкою в руках або з упорами.

Для проточування цієї різьби необхідно було зацентрувати, хоча б свердлом, а потім підперти центром, що обертається. А при такому встановленні йде дуже велике навантаження на кулачки, а вивернути може все одно. Виставляти такі деталі точно можна підшипником на оправці. Стіни грунтувати. Поверх них в робочих зонах, там, де летить стружка та емульсія, кріпити ламіноване ДСП, можна використати старі меблі. Решту поверхонь пофарбувати, прямо по кривій поверхні, можна покрити погрунтовані стіни лаком. Такий собі стиль індастрі виходить. "Київгаз" такий ремонт замутив в офісних приміщеннях.