4post

Немає необхідності друкувати схему. Набагато легше зробити масштабні трафарети та пересувати їх на листі паперу, з масштабним розміром приміщення. Додатково є сенс зробити масштабні трафарети іншого обладнання, що планується встановити: системи опалення, меблів, і т. ін. При заповненні гаражу розміром 9,5*3,6 м робив саме таке планування: "розміщав та пересував" меблі, залишив місце для автомобілю, а також шукав місце для токарного ИТ-1М. Наприклад, для токарного необхідно вільну зону зліва від передньої бабки на велику довжину для обробки довгих прутків та умовно вільну (можна зробити отвір у стіні та заглушити утеплюючою заглушкою) за задньою бабкою для можливості перевірки, чи закрутиться в гайку, що точиться, довгий гвинт підйомника. Додатково необхідно пам'ятати, що біля кожного верстатата необхідні місце для встановлення робочих верстаків та стелажів для розміщення інструментів, пристосувань, деталей та виконання допоміжних робіт. Чому краще трафарети? Та тому, що є можливість одночасного пересування декількох елементів. Додатково можна підписати розміри на кожному з них. А видалення або додавання нового елементу займає лічені секунди. Щодо майбутньої майстерні, то необхідно робити її максимально великою. Начебто є панелі 6 м довжини, тому таку майстерню і робити (з урахуванням правильного розміщення панелей). Багато місця не буває. Єдині обмежуючі фактори - це фінансові можливості на будівництво, можливості отопити у зимовий час, знов-таки, фінансові можливості, наявна ділянка землі, яку можна зайняти під будівництво, а також розміри готових конструктивних елементів, які планується використовувати.

Коли добряче бухий можна булькнути 20 Крапель Зеленіна. Є в любій аптеці. Людина тверезвіє моментально. Перевіряв. На другий день стан не контролював, але (во множественном числе - неуважительно название лица гомо эректус, гомо сапиенс, или животного, либо неживого предмета имитирующего оное) не били. Побічних ефектів не має бути. Показання цих капель якесь несерйозне. А так добре бахнути звечора води, у 3 рази більше за 40-градусну. Якщо не йде - то з сіллю. Воду необхідно затримати в організмі, буде менше страждати від отрави печінка. На ранок добре потягнути Поляну купель, в ідеалі з села Поляна Закарпатської обл., прямо з джерела. Абориген лікувався саме нею. Випробував на своїх "пацієнтах" - діє! Гарно допомогає сорбент, що випускався в санаторії у с. Немирів. Там санаторій межує з відомим спиртзаводом, так що вони в темі.

Верстат вдало запустили! З недоліків роботи. Не подається мастило. Трубка в бік фільтру не продувається! Кришка гітари закрита на болт з внутрішнім шестигранником, мастила не було, саме мастило в ПБ кольору дьогтю. Холодно працювати. Коротше, налив ТАД 17 у ванночку шпіндельного - і газу. Точить, ріже. Масляну систему необхідно буде очистити та промити. Напевно, буду заливати недороге моторне мінеральне мастило, бо найдешевше та найлегше придбати. Вибиває важіль керування перебором в ПБ. Але виявив здоровенний люфт самого важіля. Тонка шайба різцетримача, а так, як не було шліцевої муфти, то керуюча муфта штопорного пальця погризла ручку різцетримача. Шліци поправили напилком, шайбу знайшли подібну та розточили на ньому ж в розмір. Виявив люфти в гайці поперечної подачі та на лімбі. На лімбі вибрав. Гайка буде регулюватись "по погоді". Вийшло так, як і очікував: до роботи цей верстат необхідно доводити. З добрих новин: запуск верстата не дає "просадки" напруги. Але поки не виходить доводити, необхідно забити контур заземлення (є 6 штирів по 1,5 м), зробити піч (хочу ракету на 3 види палива), кинути проводку, бо включати робочий верстат на подовжувачеві не відповідає нормам безпеки, а також мілочовка - прибрати місце, загрунтувати стіну, прибити на стіну екран з ламінованого ДСП, аби стружка не зависала на шлакоблоках, зробити світло в робочій зоні, збити трап під ноги, бо то теж безпека.

Не зовсім так. Можна зробити пелетний живильник або топку збільшеного розміру. Таким чином збільшити час роботи до перезавантаження від 2 до 4 годин. Можна впихнути пальник з крапельною або ежекційною ситемою подачі відпрацьованого мастила. Тоді час роботи взагалі стає безмежним. Але в цієї груби є декілька плюсів, які не дасть жодна інша піч, а саме: - повне згорання палива, та догорання піролізних газів завдяки будові з "жаровою трубою", таким чином піднімається ККД та не потрібно чистити димар та піч від дьогтю та копоті. Завдяки високій температурі горіння зменшується кількість золи, що утворюється в топці. - великий ККД завдяки значному остиганню димових газів. Наприклад, "ідеальна груба" - булєр`ян має температуру вихлопних газів 300 град, а в ракети лише 80! - тяга утворюється в жаровій трубі та немає необхідності встановлювати довгий димар, необхідно лише вийти з зони повітряного підпору. Для більшості печей димар має бути не меншим за 5-6 м, а це вже ціла вежа, якщо висота гаражного боксу взяти 3 м, вихід димаря з груби на 1 м від землі, то димар над дахом необхідно підняти на 3-4 м! Не слід забувати, що для впевненної тяги в звичайних пічках димар має бути утеплений, а він ще й дорогий. А там ще кріплення-розтяжки. - можна спалити любий непотріб: пластикові бутилки, полієтилен, старі каністри і весь цей умовно безкоштовний хлам згорить без диму, копоті, майже не шкодячи навколишньому середовищу, віддаючи нам тепло. - можна використувати різні види палива: дрова, пелети, відпрацьоване мастило (для кожного виду палива необхідно зробити свій пальник, але для пелет він найпростіший, а для дров - то "базова комплектація". Звичайно, легше впихнути в булера півкуба здоровенних колод, ніж колоти полінця 50*50 мм. Але слід зважити, що цих полінець для ракети необхідно десь у 2 рази менше і можна не заморачуватись якістю самого палива (аби сухе) - чисто згорить все: рештки ДСП, старі меблі, мілкий хлам з гаражу, якого завжди неміряно.

Та ладно! Необхідно відчуття міри (не перетягнути) та знання методики (знати, які гайки тягнути в який бік). Вперше сам регулював на ИТ-1М за методикою Леонтьєва. Витратив годину, поки настроївся, поки зняв кришку. В результаті передня (регульована) опора помірно гріється. За 1 годину чавун в районі підшипника нагрівається до 35 градусів на 900 об/хв при помірно-великому навантажені. Вже ганяю верстат 1,5 роки. Якби перетягнув, то підшипник вже давно би вийшов з ладу. Перевірив зазор - соточний індикатор його взагалі не бачить, стрілка відхиляється лише при навантаженнях, де йде деформація шпінделя. Ру форум вважає, що це (вдало відрегулювати шпіндель ИТ-1М) неможливо. Але ж є. Ріжу діаметри 40-48 мм на 900 об/хв. Мої відео, як доказ, що шпіндель затягнутий чітко.

EMU 200 на балкон впихують. Без важкої тумби. Верхня частина самодостатня, лише двигун з варіатором (заміна на частотник) та електрошкаф (незручний) в тумбі. Потужністю двигуна можна гратись, виходячи з можливості та потреб. Базова 1500 Ватт. Верстат зовсім тихий. Але EMU 200, зараза, теж не хоче різати. Різав більш-менш впевнено до діаметра 20 мм різцем з твердим сплавом шириною 2,5 мм, встановленим на зворотньому різцетримачеві "солдатикові", який часто йде в комплекті до верстату. Прямий різцетримач за такого різця дозволяє різати до 12 мм, але треба бавитись обертами, швидкоріжучою сталлю легше, але в рази повільніше. З мілкими роботами справляється нормально. Зворотній відрізний є еквівалентною заміною підпружиненого різця. Можна встановити "півник" в прямий різцетримач.

А ще краще, взяти верстат більш солідний, ніж карманний варіант. Наприклад, ИТ-1М. Важить всього 1200 кг. Двигун всього 3 або 4,5 кВт. Але ж бере діаметр 400 мм, можна зняти ГАП - тоді влізе 550 мм, довжина оброблюваних валів - 100 мм. Стружку до 8 мм на діаметр тягне без проблем на 900 об/хв на діаметрі до 48 мм. В шпіндель проходить 36 мм (ідеально рівного прутка). Швидке налаштування різьб, коротше, бомба. Але необхідно шукати свіжий верстат, бо станина слабувата, не калена. А то торцувати трубу за 8 проходів якось неспортивно.

Різьбовим різцем в розбивку трубу можна спробувати. Там стінки всього 2,5 мм. Різ буде не дуже широкий.

Есть парочка приборов. И 2 блока питания, СССР, названия не помню. Вроде, Б2-1 и Б2-2.

Не факт, що вона взагалі там є. Поблизу роботи верстат на 4 000 екземпляра молодший, то на ньому мастило стікає в коробку швидкостей, а закачується в передню бабку за допомогою плунжерного насосу. То той насос любить хандрити. 2 тижні перерви - не качає. 4 години безперервної роботи - йде піна. Гляну, яка модифікація, заміню мастило, обкатку ж верстат пройшов!

Недавно знайшов цікаві кріплення для групового розміщення кабелів. Повірте, короб, гофри - сміття. Може, короб виглядає краще і дає якийсь механічний захист. Але в зоні розміщення кабелів вище 2-х метрів то не так важливо, навіть ПУЕ не забороняє такого монтажу. Наприклад, в шахті метро, висять же без короба! Затискачі сірі, монтуються на стіну. По мірі необхідності легко відкриваються, закидається ще один кабель і так до заповнення затискача. Переріз в нього досить солідний, десь 40*80 мм. Спробував змонтувати парочку в майстерні, любий маневр або поворот кабелю - запросто! Зараз на короб не поведусь. Для нього стіни рівні потрібно мати, потім кришки... Мрак!

Працює без люфта, перевіряв ще при першому огляді. Аж дивно. Мастило в передній бабці теж було (бабка була відкрита, там все, як з магазину). Воно швидко тікає з передньої бабки в коробку. В суппорті - на середині віконця. Обов`язково буду робити "запускну" перевірку. Казав працівник, що вибиває швидкості в передній бабці, але там вже намітив план ремонту. Для фіксації задньої бабки вже виточив гайку під ексцентрик та стаканчик-опору для ексцентрика. Зараз бавлюсь на такому в теплому приміщенні поряд з роботою. Він простий, як кувалда. Ремонтопридатний. Наладка не дуже складна. Простір для модернізації безмежний: гальмо, контактори на головний двигун замість пакетного перемикача, освітлення, прискорене переміщення. Необхідно перевірити геометрію, бо невідомо, що він буде точити, бочки, конуси, сідла? Думав, замінити 250 патрон на 200, тим більше, що на першому верстаті він себе непогано зарекомендував. Але покрутивши цей, на 250, виявив, що він у дуже гарній формі, може, фрезернути кулачки для того, аби брати малі діаметри та підкупити ще комплекти 2-3: зворотні, прямі без виточок. Рідні просять виточку 3-4 мм, бо сильно зточені торці. Але сезон для запуску несприятливий. Разом з верстатом взяв ящик інструменту в попереднього працівника. Ледь підняв!

Вчора придбав ИТ-1М! Буде жити, та вже живе в гаражі. Поки не встановив і не підключив. Стоїть так, як зміг встановити евакуатор, по центру. Станина, поперечка, гайка поперечки, мала поздовжня, піноль свіжі. Поки не підключив, тому за підшипники шпінделя не скажу. З недоліків - відсутній бак ЗОР з помпою (і кому вони потрібні? городи ними поливають?), верхня шліцева зубчата муфта різцетримача та кришка електродвигуна, вентилятор потрощений. Що дивно: патрон на 250, але працює напрочуд добре (правда, в ньому щось дзинькає, доведеться розбирати, якщо буде дискомфорт), на зворотні кулачки буду полювати. Верстат не надто працював, але добре змащувався, вся фарба геть пожовкла. В комплект до верстата взяв здоровенне точило з двигуном у нижній частині тумби. Дуже гарна компоновка. Двигун не заважатиме підійти з боків круга. Але ж робота, до гаражу добиратись на маршрутці. Необхідно прибрати для верстата місце, провести передпускове ТО... Обов`язково забити контур заземлення (поки немає морозів), зробити опалення, планую всеядну (дрова-пелети-відпрацьоване мастило) піч-ракету, бо осінньо-зимово-весінній період досить холодний, протягнути до верстатів електрику.

Найпростіший метод, підходить для підлоги та низу кузова, підкрилків. У відпрацьоване моторне (та любе) мастило добавити воск (можна парафін) у співвідношенні 10 частин мастила 1 частина воску. Нагріти до розтоплення воску. Нанести пензлем на проблемні місця. Вода, якщо десь сховалась, шкварчить і випаровує. Через пару днів не пахне і не залишає слідів. Піднімається по поверхні металу за рік на 10 см, чим вкриває невидимі проблемні місця. Гарантія від корозії 10 років, крім тих місць, де покриття може знятись сильним струменем води, наприклад, під крилами. Був ЗАЗ, там вода деколи заливається всередину салону, так краплі стояли, а слідів корозії не було. Недолік методу у тому, що він не дає шумового захисту.

http://www.instrument.co.ua/c-ts/ts_plastina/ts_plastinasmen/plastina_10114_10124.html Виробник не вказується. Але ж можна зателефонувати.

Старі запаси використовую. Трансформаторне мастило дуже ефективно відмиває як бруд з рук так і ржу з металічних виробів.

Перед початком роботи на токарному верстаті наношу на руки рідке мило. Втираю під нігті та навколо них, там, де чорне найбільш гарно ховається. Після роботи мию звичайним образом: тепла вода, рідке мило. Відмиваються руки з першого разу. Ремонтував варіатор - метод не пройшов, бо в маслі величезна кількість дрібних часток металу, рештки сальників та горілого мастила. Та й змилось воно тим брудним мастилом. Крім того, плівка з мила змивається при заточуванні інструменту. В разі, коли руки зовсім геть чорні можна промити після роботи трансформаторним мастилом - воно відмиває все, а шкіру не подразнює.

Ніколи не зтикався з шаблонами. Чого? Не знаю. Можливо, через те, що використання шаблонів неінформативне. Тобто, при використанні шаблона не ясно, наскільки вершина вища (або нижча) від центру. Виходить, метод хибний. Завжди виставляю різець ще більш простим методом: штангенциркулем. Але ті різці, котрі працюють на малих діаметрах, проводять підрізку та відрізні завжди перевіряю пробним проходом, знімаючи маленьку стружку з торця заготовки. Цей, метод найточніший і дає змогу виставити різець ідеально. Ну, виставляю з точністю +- 0,05 мм (найтонша прокладка з бляшанки від напоїв має товщину 0,1 мм, але різець стає з точністю половини товщини), далі регулюю затяжкою болтів. На верстаті ИТ-1М полки різцетримача дещо криві, різні положення на різних рівнях. Можна нерівномірно затиснути болти - теж вершина "попливе". Точної висоти досі не визначив, десь 25,3 - 25,35 мм.... 25 мм за паспортом, 0,3 мм - зношення верстату. Розточні різці - окрема пісня. Тут величина підняття від центру обирається індивідуально для кожного діаметру.

Сталь 3 не підходить, тим більше для розточних державок. Можна з квадрата - круга сталь 45 проточити середню частину різця таким чином, аби утворилась головка під різьбову форму. Сам регулярно поповнюю парк розточних, внутрішніх різьбових аналогічним чином. Знайшов вал з поздовжнім пазом. Десь в підручниках була тема, що такий паз зменшує вібрацію розточного різця. Як? Не скажу, але факт є факт. Різець неслабо гнеться, але не вібрує. Обточую (підкладаю пластинки для одержання зміщення), фрезерую, паяю. Для пайки використовую апарат для контактного зварювання. Саморобний, не варить, але паяє дуже добре. Таблетки для пайки придбав тут, на форумі. Вони тонкі, для контактної сварки вогонь! Викупив всі. Відчуваю себе хом'яком. Бури сиплю зверху додатково.

Підправлю. Прохідні твердосплавні різці. Алмазним кругом радіусного профілю 1FF1 шириною 3-5 мм.

Заточка передніх поверхонь різців була постійною проблемою. Точити на ребрі круга, що алмазного, що круга КЗ не є технологічною та не дає стабільного результату. Але, маючи під рукою барахолку, вирішив питання з заточкою цих поверхонь. Прохідні твердосплавні різці. Швидко та легко виконати канавки алмазним кругом шириною 3-5 мм. Відрізні твердосплавні різці. Використовую алмазні круги малого діаметру, по настрою 50 або 75 мм. Можна меншого діаметру. Але 50 мм круг дає непоганий результат. Відрізні швидкоріжучі різці. Круг корунд білий діаметром 32 мм. Передній кут при такому заточуванні легше витримати в контрольованих межах. Така заточка відрізних дає вільний вихід стружки як з канавки самого різця, так і з канавки між деталлю та заготовкою. Заточені таким образом передні поверхні мають малу шорсткість та полегшують ковзання стружки. Але, для кругів малого діаметру необхідно забезпечити швидкість різання не меншу 15 м/с. На кругах малого діаметру використовую високошвидкісні двигуни. Думаю, для заточки передніх поверхонь алмазними кругами малого діаметру є сенс використовувати малу болгарку з регулюванням числа обертів, лише зробити переходні насадки під круги.

Гарний різець! Скільки коштує? По чому пластини? Де купити аби не підробку вузькоглазу? Гарний розклад: 120 мм за паспортом ріже 5 мм пластина. Паяний "півник" з 32 мм державкою 6 мм ріже діаметр значно менший 100 мм, і то поки новий, зточений менше. Поки не маю власного верстата навіть і не мрію про такий. Сам паяю, сам точу, ИТ-1М не проти. Отим страхіттям (після заточки, бо добре видно притуплені вершини) нарізав 100 шайб зовнішнім діаметром 34 внутрішнім 23 мм на 900 об/хв без ЗОР. Заточки після виконання завдання не потребував. Навіть учень різав, разочок гарно на ходу загнав у заготовку, а різець вцілів. Саморобний. Тріщину, залиту латунню гарно видно.

Канавки для стружки - то взагалі окрема тема. В цивілізованих країнах, де є інструментальне виробництво існують дослідні заводи, які випускають лише стружку. Обробляється різний метал з різними режимами та підбираєтся така форма стружкоформуючих канавок, аби стружка ломалась невеликими шматками. Але... Ми використовуємо інструмент, який попав під руку. В нас верстати (той же ИТ-1М), які не тримають потрібних режимів. В нас матеріал, який не підходить взагалі ні для чого, хіба в бетон кидати, як арматуру. Є в роботі декілька прутків сталі такої, що "давиться" проходний різець, в якого канавка виконана алмазом шириною 5 мм. Прутки, які оцінив, як сталь 35 відрізаю без проблем (точиться непогано, але суб'єктивно м'якша, ніж сталь 45), а той ганебний прокат можу порізати лише з емульсією, бо залипає канавка. Той же відрізний зовсім не має канавки, але формує стружку у вигляді гарної спіралі.

Зробити захват по більшому розміру ліжка, а для того, аби тримався на менших розмірах наварити гайку та встановити болт на малому відгині захвату. Якщо необхідно зробити токарку, то надсилайте ескізи в особисте. Маю сталь діаметром до 48 мм (чистовий). Є деяка гранена сталь. Зроблю, що зможу. В Києві, підвезу куди треба.