4post

Поперечку бажано захистити гумовою накладкою. Таку модернізацію зробив ДМ при капіталці свого залізного друга, зустрічав ще на деяких верстатах. Так не буде попадати рідина і набагато менше буде лізти туди пил з зони обробки. В деяких верстатах передбачена подача мастила крізь прес-маслянки. Після роботи з такими рідинами необхідно ретельно витерти напрямні та гарно змастити. Під час роботи напрямні не темнішають точно. Розбавляв по різному. Від 1:50, ну помилково, не розрахував об'єм пляшки і мірного "стаканчика". У любому випадку, завжди після роботи з ЗОР протираю напрямні насухо і змащую верстат, бо темнішають ямки на станині, там, де залишається рідина. Може, ще з-за того, що у гостьовій майстерні дуже велика вологість.

Кожен може сам рахувати, наскільки він щасливий або задоволений. Але більшості завжди мало наявних залізяк, хочеться ще. А тих, кому все пофіг досить багато. Цей прошарок вільно можна назвати щасливими.

А хто проти? Ліцензування виявить кваліфікованих спеціалістів, а виконувати утилізацію стружки будуть спеціалізовані фірми. В нашому становищі винувата не європа, тим більше, що попали ми туда лише територіально, а наше минуле, світогляд і устрій (тобто, корупційно-бандитська). В результаті всі європейські нововведення, що з'являються, протягуються крізь цю призму, тобто, де можна здерти з суспільства. Якщо тягти з європи все в чистому вигляді, то будуть шикарні дороги, гідні зарплати, влада громади, реальна виборність влади, чесні суди, автоматизація, збереження природи, якісні вироби, і т. ін.

Зовсім налякали. Не піду за будь-яких умов. Звичайно, тут змушений погодитись. Чули б Ви, що розказував про тих, хто щось рівняв на супорті - і Ваші вуха б відвалились. Верстат достався добряче брудним і, місцями, зневіченим, але у бойовому вигляді, бо напрямні були свіжі та, начебто, невбитий шпіндельний підшипник. В коробці - консервант замість мастила, про регулювання верстат лише чув. Мийка-чистка були затяжним етапом, бо консервант з нашаруваннями брудного мастила - то зло. Місцями брався за дерев'яні лопатки. Маючи дуже щільний графік не передбачав фарбування, бо виготовити, тобто зробити поверхні умовно гладкими, немає жодних можливостей. Але виглядає він досить непогано. З миючих вибрав трансформаторне мастило, бо не на водній основі і не викликає іржу; добряче роз'їдає всі нашарування; не має запаху; не потребує змивання; допомагає здерти навіть іржу, залишаючи після обробки темні плями.

Яке відношення має неякісно покладена на заводі фарба чи коряве лиття до штангенциркуля? Жодного раціонального зерна у опусі на півсторінки - спам. Або читати не вміємо, або самі в собі. Пишу: станок вдтертий і доглянутий за всімома канонами, але не фарбований. Ще за фарбу трястись під час роботи. Оцінка виконання поверхонь показала, що для того, аби нормально його підготувати під фарбування необхідно під ним плазувати пару років. Там поверхні, немов з наждачки, та ще й за валами, там, на кришці, схоже, рівняли костилі... Такі поверхні фарбувати немає сенсу, бо вийде ще гірше, ніж є. Взагалі, при нормальному підході, важливіше провести регулювання всіх вузлів, ніж фарбування, хоча, для декого, і навпаки... І називається це "культура производства".

Є верстати з каменями на 250 мм і 3000 об/хв. Як не дивно, то більшість сучасних і доступних на даний момент совкових камінців це цілком влаштовує, бо відповідає їх граничний швидкості різання, тобто 35 м/сек. Точніше бажану швидкість необхідно підбирати індивідуально. Є заточні, що мають частоту обертання 1500 об/хв і камені до 150 мм. Швидкості не вистачає для заточки твердого сплаву, камені сильно сипляться. Напевно, оптимальним є діаметр 200 мм і 3000 об/хв для звичайних каменів. Тоді, з одного боку, є запас по міцності каменю, а з іншого камені добре ріжуть і не сипляться. Взагалі, точність заточного має досягатись за допомогою грубого валу, товстих шайб і відповідального відношення виробника. Деякі наждаки мають шайби з штампованих бляшанок, то про яку точність може йти мова?

Зовсім не розумію, яким чином фарба на бляшанках та на товстому чавуні або її відсутність у вигляді бойових подряпин може принести прибуток або перешкодити його появі. У верстата має бути первинна точність, зручність користування і постійний догляд у вигляді змащування, регулювання і т. ін. Решта - для дівчаток.

О, тепер зрозуміло, хто Юща отруїв. Відмивав верстат трансформаторним мастилом. Трохи довго, трохи важко. З плюсів - відмінний вигляд, відсутність іржі, відмилась консервація і решта усілякого гівна. Мив в ПВХ рукавицях, бо брудно-масляних поверхонь бридаюсь. Не відмились поверхні там, де шорсткість була на рівні наждачки, тобто, станина за ходовим валом та гвинтом. Фото до і після роботи додаю. Отут згоден. Робоча машина має бути з подряпинами, бойовими відмітинами. З іншого боку, краще помітити негативні умови роботи, коли іржа з'являється на непофарбованих поверхнях. Ще є певний час прийняти заходів із порятунку станини до появи на ній іржі. Поки навіть немає думок фарбувати. Креативно і брутально. А то няшки в 3-4 кольори - то для дівчат.

Оце вже дарма, може бути помилка оператора, швидкість обертання має бути сталою.

В цього китайця мала швидкість різання. Піде, хіба що, для алмазних кругів. Для заточного потрібна початкова швидкість 30-35 м/с, для алмазів найкраще близько 20 м/с. Оце правильне рішення.

Не скажу. Але є маленьке припущення, що це за маркуванням ISO. Тоді це твердий сплав для обробки чавуну..

Трошки не так. № 2-64 UNF. Ось її назва. http://vmworks.ru/unf/

Гума точиться різцем, заточеним, наче ніж. На фото мого малого для змінних пластин є ніж, знаходиться між ключем і власне різцем. Можна заточити і краще, але для гуми піде. В ДМ є відео, то він використовує ніж-гачок. Є відео в Сергея Александровича. Лезо ставиться паралельно подачі. Глибина зрізуваного шару до 1-3 мм, тобто, на діаметр десь 2-6 мм. Скоріше, то пластини ВОК - оксидна кераміка, відмінно обробляє закалені сталі, впевненно гризуть навіть підшипник. З фото точніше сказати не можу, то з опису.

Одне питання: та на тій колонні вм'ятини від пальців не залишаються?

Для пласких деталей піде. На невеликих зусиллях затягування, а затяжний болт невеликий, має працювати непогано. При великих зусиллях є ймовірність того, що деталь буде віджимати від стола. Заготовка, наче, дюралєва, тому зусилля затяжки вистачить. До речі, жорсткість нерухомої губки можна збільшити, якщо болт монтувати не в паз, а в зенкований потай і розмістити ближче до губки.

Якщо вона там ще є. Єреван, техніка богів. Дякую за допомогу.

Якщо вірити паспорту, то всього-навсього відпуситилась, або ж не була затягнута взагалі, гайка передньої опори. Вона вибирає зазор на радіальному підшипнику та підтягає упорні, вибираючи осьовий люфт. Дуже невдобно фрезувати, впершись долонею лівої руки в торець оправки.

... попередньо розрізавши. Затиску вистачить на ніжні режими.

Підкажіть, будь ласка, на 675 Єревані люфт горизонтального шпінделю складає десь 10 мм, то так треба? Якщо ні, то як з цим боротись?

Якраз навпаки. Модерів запарили скарги, а ще більше наше "всебічне і неупереджене" обговорення. Причому, за результатами саме голосування буде вирок. Тут же така гальорка зібралась, що любого до ручки доведе.

Ой, я Вас умоляю, хто ж її щемить, коли сайт під неї створювався? Просто торгівля через опізнайку чи споріднені теми може проводитись чи проводиться шахраями і це викликає скарги. Що, напевне, вже запарило модераторів. Отже, в плані опізнайки, необхідно поділити всіх на дві групи: одна питає, що це для відновлення собі і товар апріорі не продається, а друга питає, що це з метою продажу, тому одразу ліпить свій нік до неопізнаного товару. Так буде правильніше. Нє, не буде. "Оставь надежду всяк сюда входящий". Класика. Звичайно, гірша за Японські вірші, але ж у тему. Необхідно бути песимістом, бо песиміст - то добре поінформований оптиміст. Хоча, звичайно, хотілось би вірити. Добре, що є в кого одержати консультацію з того чи іншого питання. До речі, кастрюльку вже продали?

... і працювати, як ТС за 60 грн/год? Кому таке потрібно? За умови, що 55 грн/год - це чисті витрати. П'ятак на карман і ходиш щасливий?

Ой, дєржитє мєня чєтвєро! Знаємо ми, де Батьківщина справжніх одеситів, ну вже точно не Японія.

Ну, то вже вищий пілотаж. То ясно. Але після Вашого зауваження та виправлення мого анекдота все стало а свої місця. Розумні тікають або круто роблять бізнес, дурні за допомогою ютуба купляють верстати і не знають, що з тим добром робити, ну а треті, ті що решта бавляться своїм залізом і лузгають насіння або просто за всім тим спостерігають. Ну, десь так.

Нєнє, там не так написано. Та й у Вас фраза неоднозначна, в ритмі Японських героїчних віршів.