IMP

Ще й зараз можна за малі гроші купити новий логометр, або мілівольтметр з потрібним діапазоном вимірювання, або й регулювання температури.(вони бувають двох видів в залежності від маркування), які працюють за принципом розбалансування діодного моста. Правда завдяки своїй високій інертності, регулювання може бути +/- навіть декілька десятків градусів. https://www.google.com/search?q=мілівольтметр&oq=мілівольтметр&aqs=chrome..69i57j0i512j0i30j0i15i30.7131j0j1&sourceid=chrome&ie=UTF-8

Там вихлопна була одна суцільна корозія - куди ще сприяти, аби рік доїздити. А проїздив цілих три, поки не поміняв на польську алюміновану, а потім і продав того ""москаля - 412"". Я просто вказав зауваження. Досить серйозні виробники випускають герметики обох видів... і як правило по одній ціні. Але дистриб'ютори, представники і тим більше покупці не заморочуються цими питаннями і навіть не цікавляться цим. Ось тому я й написав. Можливо кому це буде корисним в майбутньому, бо скажімо приклеїти кахель — не важливо яким герметиком, а для металу все ж краще застосовувати нейтральний, коли є вибір.

Звичайний "санітарний" (сантехнічний) силіконовий герметик. Основний недолік силіконових герметиків з запахом оцту (складні ефіри оцтової кислоти) — сприяння корозії чорних металів. Рідко, але вони бувають і спиртові, і вже не сприяють корозії. Спиртові маркуються як "нейтральні" і як правило в одну ціну з кислотними. Можливо це був поліуретановий шовний герметик автомобільної групи — PU-40 або PU-50. Вони також витримують досить високі температури, але з часом стають твердішими, хоч і не розтріскуються. При гарній попередній підготовці поверхні перед нанесенням, мабуть найкращий і найдовговічніший варіант в даному випадку.

Колись в молодості приходилось супроводжувати групу чеських спелеолУХів в печеру "Оптимістична". Вони мали карбідові освітлювальні ліхтарі заводського виконання. Сам газогенератор у вигляді плоскої фляги кріпився на поясному ремені і з'єднувався з закріпленим на касці ліхтарем шлангом. Ліхтар же підпалювався як запальничка, шляхом опусканні самого світильника вниз, а при поверненні його під дією пружини догори, спрацьовував кремінь від запальнички і загорялось світло. Гасилось світло шляхом перекриття доступу ацетилену. до ліхтаря. Досить компактні та продумані були ті ліхтарі. ....та й чехи були "матьорими" спортсменами.))))

Все ж мабуть з точністю до навпаки. У дуралей (не захищених зовні захисними покриттями) дуже мала корозійна стійкість. Натомісць, можливо для багатьох це виявиться новиною, але практично всі системи охолодження автомобілей виготовляються зі сплавів 1ххх групи, які відносять до чистого алюмінія.

А який об'єм вприску плануєте використовувати? Можливо простіше купити б.в. шприц-прес? Вони простіші, як в виготовленні, так і в обслуговуванні. Чи плануєте застосовувати форму на декілька місць?

Питання трохи ширше ніж ви думаєте. Вам варто більше звернути увагу на інструмент та режими обробки, бо будь-який алюміній, не залежно від твердості буде забивати фрезу. Після зварювання, навіть алюміній з більшою твердістю, в зоні зварювання втратить нагартований стан і стане помітно м'якішим (протягом де-якого проміжку часу ) Ввечері можливо щось доповню....

Навіть не пробуйте варити. Взагалі дюраль вариться, але з багатьма але. Заявлена товщина, завдяки великому вмісту міді в сплаві і різній теплопровідності з алюмінієм, одразу після зварюваня розтріскається в зоні зварки. Навіть на авіазаводах, з їх можливостями, відмовились від зварювання Д16Т. Беріть АМГ4,5; 5; або 6 в нагартованому стані і варіть.

Я на днях також брав, щось подібне до ацетону для обезжирюванням алюмінію перед зварюванням ... 165грн за літру платив...навіть ві коричневому склі ))))

Спочатку поцікавтесь ЩО саме там продають https://www.google.com/search?q=список+прекурсорів+україна&oq=список+прекурсорів&aqs=chrome.2.69i57j0i22i30l2.13001j0j1&sourceid=chrome&ie=UTF-8

Прекурсори.

Спробуйте пошукати за іншими параметрами марок алюмінієвих сплавів — 2024 та 6061 Тонкі люралеві листи (обрізки) можна попитати у людей пов'язаних з малою авіацією (0,6 та 0,8 використовують в обшивках літаків) З трубами справи трохи гірші. Характеристики сплавів дюралей і авіалей — досить відмінні. Не знаю, що саме ви збираєтесь робити, але надіюсь, що вам відомо що дюралеві сплави в "домашніх" умовах не зварюються, а авіалі випускаються як в м'якому стані, так і нагартованому. Врахуйте це при придбанні Ал. сплавів.

Всі помилки в авіації — прописані кров'ю, та людським життям. Тому, бажання літати — мало, потрібно ще до всього знання, особливо в галузі побудови ЛА. Для початку варто все ж освоїти саму "дурну" науку, яка зветься https://uk.wikipedia.org/wiki/Аеродинаміка

https://youtu.be/-UpZXFwY8S8

Краще зверніться до автоелектрика, або хто в цьому розбирається. Не деяких моделях автомобілів, при однакових розмірах і кріпленнях радіаторів охолодження, може бути різна кількість датчиків температури (в залежності від модифікації двигуна) Буває, що на радіаторі встановлюють два...і навіть три датчика температури, тому, щоб не начудити самому, краще звернутись до спеціаліста. Датчики можуть бути контактного (вкл/викл) типу і резистивного (змуна опору). Може бути окремий датчик температури виведений на "мозги".....ось тому мабуть не варто пробувати банально закорочувати контакти...

В Тернополі кольоровий прокат продають на ринку "Котломонтаж" Асортимент — не особливо широкий, ціни — від стелі, марок не знають. Чорний метал — на металобазах, але як правило — Ст.3. Ще колір можна напитати на скупках, але з наявного у них. Ціни дешевші від ринку.

Майже зарізали Та чому ж )))) Можна і до цього https://uk.wikipedia.org/wiki/Арболіт придивитись, як варіант заробляння грошей.

Знаю досить потужну, досить..) логістичну фірму. Вони маючи солідні прибутки купили ще років 8 - 10 тому дробарку. Імпортну, досить продуктивну. Для розуміння — пеньок в діаметрі 30 см. "хаває" на раз....тільки щепа вилітає і гуркіт стоїть страшений. Фірма вже давно почала опалювати як виробничі, так і офісні приміщення як прийнято говорити — альтернативними видами палива, а площі там вимірюються мабуть гектарамим...Частково сировину можна було брати не халяву, транспорт як би — також, техпрацівники (синій ніс червоні очі..) також можна було зайняти.....коротше в літні місяці техніка виручала. Мабуть багато бачили, як колись дорожники проріджують та вичищають посадки вздовж шляхів. Грубші стовбури та гілки діаметром з руку і вище, як правило при цьому хутко зникали в невідомому напрямку, а дрібні гілки спалювались на місці. На пропозицію переробки дрібних гілок дорожні служби приставали на ура. Та й по місту думаю можна було давати в оренду дробарку за невеликі гроші і з умовою вивоза переробленої щепи. Як для бізнесу з метою заробляння грошей ідея не зовсім вдала на мою думку, хоча за відсутності інщих варіантів заробітку цілком можлива. 3121 ! Стосовно теплиць ви не зовсім праві, або не зовсім в темі. Багато теплиць використовують щепу не в якості опалення, а вкривають грунт для меншої випаровуваності вологи в теплицях і кращій чистоті (відсутності болота) в тепличних проходах. Опалюють же щепою в більшості як додаткове опалення при зниженні температури.

Таки є Бог...... Почув він мої слова )))) Тільки Бозю, калузька область трохи далі брянської, а шайківка — на північ від брянська.

Все ж краще ТІГ способом.

Рахуйте, що вам ще повезло )))) http://chipmaker.com.ua/index.php?/topic/16395-нова-пошта-палить-напалмом/&do=findComment&comment=308693

А чим вам готова щепа не вгодила??? З таким підходом дійде до того, що потрібно буде валити ліс, переводити його на щепу, яку переробляти на тирсу, розмочуючи яку виготовляти брикети, які після виготовлення та сушки вже спалювати. В цій затії є декілька "слабких " місць — наявність халявної тирси та вільних місць величезної площі для сушки готових брикетів. Я ще пам'ятаю часи, коли знайомому власнику ЗІЛа платили літом як за вивіз не потрібної тирси на пилорамі, так і 50грн за кожну ходку додатково в якості заохочення. Зимою вони всю "лишню" тирсу спалювали для обігріву побутових приміщеннь цілого залізо-бетонного з-ду. Також пам'ятаю, як одна місцева приватна фірма рекламувала свій комплекс опалення на тирсі під час одного з Міжнародних промислових форумів в Києві, зайнявши ним чверть стоянки перед МВЦ на Лівобережній і розповідаючи, яке це перспективне обладнання... Здається вони рекламували "на виході" 4 коп з одного кіловата тепла, але хтось знаючий задав питання вологості тирси та сушки, і ось тоді, в результаті перерахунків виявилось, що для нормального функціонування того обладнання потрібно площі, співрозмірні одному павільйону МВЦ... і це лише для сушки тирси. Коротше кажучи ідея "не злетіла". Зараз вони наче виготовляють звичайні твердопаливні котли. В підсумку — ідея не погана при наявності "халявної" кількості тирси і вільних площ для сушки та зберігання готових виробів, бо щось мені підказує що тирсові пілети будуть згорати скорше від часу їх виготовлення.

Самостійно у вас навряд чи таке вийде зробити. Спробуйте звернутись сюди https://novaflon.com/

Та який тут гумор? Це — трохи більша відстань від Херсона до авіабази Енгельса під саратовом. Дивно, що ще й досі якась невідома сила не навідалась туди, попутно відвідавши ще й шайковку в калузькій області.

Судячи з цього це ювелірний виріб ручної роботи, в чому і цінність самого виробу. Колись давно цікавився різними способами нанесення склоемалей, в тому числі і багатошарових. Справа ця досить кропітка і тому, як правило металеві роздільні сітки між кольрами в більшості випадків використовують з срібла.....частково і з інших, але кольорових металів. Звідси припускаю, що в виготовленні виробу не застосовувались якісь технології, а банально візерунок виготовлявся вручну, шляхом пайки (зварки) срібних дротів, з наступною ручною поліровкою місць з'єднаннь. Срібло найкраще для цього підходить, як для наступного емалювання, так і для патинування самого каркасу.