knife_life

Нікуди ставити, навіть балкону немає закритого. І в найближчі роки не буде, 99%. А в цю стоєчку, якщо все-таки йти скучним шляхом, я можу увіткнути (через проставку, як радить Romio) нову дрель, з шийкою 38мм. Наприклад, Sparky Professional BR 65E (зараз Sparky китайський, напевно, та б-г з ним). Тільки в такі маленькі дрелі ставлять маленькі патрони, максимум 6 - 6.5 мм сверло. А з шийкою 40 я взагалі нічого не знайшов. Дрелі-то в мене нема ніякої, акумуляторним шуруповертом користуюсь, з дохлою батареєю - і він дістав вже :-( . Якщо зовсім нічого путнього не вийде - продам комусь за пів-ціни, і заб'ю на таку ідею. Але станок точно не варіант (нажаль).

Так і тягне на якесь збочення - може, замутити варіант з приводом від PIK-8 ? Ну, фкийсь самопальний шпіндель, заморочки з підшипниками, кріпленням, люфтами - щоб уже точно вгатити купу грошей і часу, та отримати напівробочу фігню? А то я прямо не знаю, варіант розточити до 43мм та купити нову дрель (всеодно збирався колись купити) - надто просто і дешево виглядає, гг.

А підкажіть, будь ласка, де зараз кошерно купувати такий станочок? Оголошення зі стартового поста вже не діє, пошуком там же не знаходить. Періодично хочеться міні-станочок, думаю, може на день народження самому собі такий подарувати :-)

Гм, у мене спосіб Гамлета з Ганзи все-таки працював, і навіть один твердосплавний пруток я ще не сточив - ніби так виходить значно дешевше, ніж купувати сверла. Ось на відео тест такого саморобного "сверла": А тут - спосіб виготовлення:

Версія 2.0: більший розмір, піддув феном Аеліта-2 (у нього немає обмеженна по часу роботи, і вміє дути просто холодним повітрям, без роботи спіралі). Заодно підняв горн на нормальну висоту, бо раніше був на землі. Зі старої каструлі на 40л + шматок тіпа бочки зробив основу під імпровізоване ковадло - шарами закладав всередину биту цеглу, засипав проміжки землею, простукував, трамбував - і так доверху. Саме ковадло - шків кілограм на 30, просто стоїть на цегляно-земляній засипці, нічим не закріплене. Не просідає, бо має дуже велику площу. Тепер висота "лиця" така, що опущена рука із стиснутим кулаком - лежить кісточками пальців на ньому. Ніби, так рекомендують, і мені зручно. Що радує - цегла з землею непогано приглушують звук від ударів. По результатам - скував нові кліщі (з товщої арматури), поплющив підшипники. відплющив чергову поковку ножа. Спалив напилок, гг (тобто, гріє досить сильно). Пробував варитись - ну, половина напилка хоч паршивенько, але зварилась, половину зміг розірвати зубилом. Цікава процедура, спробую ще :-) . Кую на деревному вугіллі, випалюю сам у ямі, потім просіюю. Загалом - кайф, за абсолютно мізерні гроші. Якщо не рахувати скотч, то забавка обійшлась в 90 грн - це фен + метр пластикової труби на 32. Регулювання піддуву - шиберна задвижка, в корпусі з алюмінієвої дихлофосної банки (банку перебив у профільну квадратну трубу). Фурма і ковадло - з запасів металобрухту, як і підставка під ковадло. Бита цегла, земля, глина - безкоштовно . Величезна подяка майстрам з Центру традиційного ковальського ремесла - по їх відео будував горн, дуже наглядно. На фото видно, що зверху вугілля присипане дрібною фракцією, відсівом - то я від жадібності, більше не сиплю, там залишки землі і піску, спікається, забиває фурму.

Нажаль, на Остметалі багато відгуків, що він не працює в горні, бо розрахований на роботу у відкритому повітрі, тобто допалювання газу відбувається за рахунок того кисню, що оточує полум'я, а не лище за рахунок інжекції.

Доброго всім дня. Потрібен інжекційний газовий пальник для малопотужного газового горна - хотілося б кіловата 4-5, камера горна об'ємом ~2.5 літра. Оскільки сам я готового в продажу не знайшов, то цікавить вартість виготовлення. Є креслення моделі, що добре себе зарекомендувала (наскільки я зрозумів, автор креслень - Амато). А на кольоровому малюнку - виріб у зборі, для наглядності. Матеріал виконавця, будь-яка зручна для обробки і бюджетна сталь. Сопло (крайня права деталь) - нержавіюча маловуглецева сталь (загалом, марка довільна - просто нержавійка набагато довше не згорає). Форсунка (крайня ліва деталь в нижньому ряду) бажано латунь. На кресленні не вказані 4 отвори для з'єднання сопла пальника з основною його частиною, вони потрібні. Без різьби, просто отвір 4 мм. Для кріплення хвостової частини різьба в отворах також не потрібна, просто 4 отвори діаметром 4 мм. Щодо точності - головна вимога в тому, щоб всі деталі нормально збирались в єдину конструкцію. Зазори в десятку-дві спокійно замажуться герметиком. Важливим розміром є тільки посадка сопла (котре з нержавійки), оскільки воно буде грітись, і герметик буде вигорати. Зовнішні розміри взагалі довільні - тобто, можна навіть не проточувати ззовні центральну частину пальника, лише біля фланців вибрати достатньо матеріалу, щоб вистачило місця закрутити болт. Ну, якщо це спростить виготовлення і зменшить ціну :-). Отвори для підсосу повітря (ніби потрібно фрезерувати?) можна не робити, я маю дрельку, надфілі та трохи вільного часу :-) . Або озвучте, скільки коштуватиме саме ця частина робіт. Оскільки мені потрібен не стільки виріб саме такої конструкції, а будь-який працючий відносно економічний інжекційний газовий пальник - то я з радістю вислухаю пропозиції шановних майстрів щодо змін в конструкції, в тому числі і кардинальних. Або, можливо, хтось порадить готовий пальник?

Варив у бляшанці з під чогось консервованого , за годину з нею нічого не трапилось, ціла. Так як чистої кислоти не мав, то використовував перетворювач іржі (відтитрував його содою, для визначення концентрації ортофосфорної кислоти, вийшло 25%). Тобто початкова концентрація кислоти не важлива, вона ж всеодно розчиниться у воді. Важливо тільки правильно перерахувати концентрації, щоб вийшло так, як у рецепті - 2-10 грам\літр. А, і ще важливо - краще кипіння, ніж 90 градусів. На руснайфі описано, що при 90 і нижче - покриття виходить значно гіршим. Ну, і знежирення - я кілька разів промив з милом і Фейрі :-)

Селітру продавали з етикеткою "Кальцієва", співвідношення написав фактичні, ваги для вимірювання точні. Рецепт брав тут: https://rusknife.com/topic/19510-пассивирование-стали/?page=4, верхнє повідомлення на сторінці. Оригінал рецепту із книги "И.И.Хаин "Теория и практика фосфатирования металлов", Л., изд. "Химия", 1973, 312 стр.". Smoky з руснайфа провів ряд дослідів, вони описані в треді, результати приблизно такі ж, як і в мене - досить стійке сіро-чорне покриття. З чого роблю висновок, що механізму утворення окисно-фосфатного покриття не заважає випадіння нерозчинного трикальційфосфату (а нерозчинний осад випадає під час процесу, ви абсолютно праві). Тобто, в розчині залишається достатньо діючих речовин, для утворення сіро-чорної плівки. Так як залишки розчину я не вилив, то можу спробувати на тижні проварити якусь залізяку в б\у хімікатах , подивитись, як спрацює.

Ортофосфорна. У мене не було чистої кислоти, тому взяв перетворювач іржі "Блєск", титрував його содою, для визначення концентрації - вийшло ~25% ортофосфорної в ньому. Молоток - друга спроба. Починав з ножа, брав трошки менше кислоти (~3 г\літр), і покриття було чорнішим. Цього разу взяв ~6 г\літр, колір вийшов сіріший.

А, ну і важливий момент - варив на кухні, нічого підозрілого з розчину ніби не летить. Сам розчин не особливо їдкий - концентрація фосфорної кислоти низька, кальцієва селітра теж не особливо агресивна. Але окулярами краще користуватись :-).

Не зовсім в тему, бо не оксидування, а фосфатування. Кальцієва селітра 60-100 грам\літр, фосфорна кислота 2-10 грам\літр. Варити при температурі кипіння 40-60 хвилин. Промазування оліфою\мінеральним маслом, наскільки розумію, потрібне (фото чистого покриття, потім протру оліфою). Покривав більше для забавки, "Во первых, это красиво", порівняння стійкості і захисних властивостей покриття не проводив:

Дякую, по характеристикам виглядає непогано, і підходить під всі мої запити, ніби.

О, це розвага для тих, у кого немає гріндера, або якась його малопотужна імітація. На Ганзі є велика тема від Сержанта по цьому питанню. Я декілька клинків так зробив, з фінальною слюсаркою на точилі - ну, це краще, ніж одне лише точило :-). Хоча чисто на точилі наш Сержант (не ганзовський) робить просто довершені клинки, але це офтоп)))) І, чесно кажучи, без страху перегріти метал я можу так виводити спуски лише на рапідах, благо, ще є немало такого заліза незадорого в продажу, а на сільські умови мені цього матеріалу вистачає. Нє-нє, мені липучка не для ножів, згоден з вами щодо її малої придатності для цієї справи.

О, я б з задоволенням взяв макіту, навіть трошки дорожче 1000 грн. Але тільки з ручкою. Ну, не можу я втримати нормально за корпус, навіть тонкий - мала долоня + медичні причини, некомфортно і боляче. Зараз дивлюсь на модель, яку порадив Curandero, Makita GA 6020C, і намагаюсь зрозуміти, чому вона така дешева, і чи буде працювати :-).

Яка цікава штука. Але вона так підозріло дешево коштує - напевно, це ж підробка? Мене це не бентежить, аби знати, що машинка нормальна в експлуатації...

А, ну да, є ще дуже симпатична Makita GA5021 , але 3500грн - задорого для хобі.

Дякую, важлива інформація, не особливо думав про цей параметр. Нажаль, там всі відгуки про такий форм-фактор болгарки, в якому потрібно тримати інструмент прямо за корпус. У мене невелика рука, і вкрай стомливо так працювати, ніякого задоволення :-( . Тому шукаю обов'язково з задньою ручкою. Правда, є згадка про Graphite 59G097, але без оцінки того, наскільки вона хороша.