knife_life

Докину свої 5 копійок. Давно лежали компоненти, а потім надихнувся цією темою, і взимку перепакував. 12 вольтовий акумулятор, паяний, 3S1P. БМС така ж, як на фото VARI2007, акумулятори Sony\Murata US18650VTC6, на 3100 мА*год, 30А віддають. Брав їх на Nkon. Рідне зарядне не став мучати, там було щось типу 450 мА. Вставив роз'єм 5.5 х 2.1 в сам корпус акумулятора. Зарядка збірна: через роз'єм 5.5 х 2.1 до акумулятора підї'єдную плату CC\CV на 3S, з Алі, на ній USB Type C. До плати підключаю тригер QC2, виставлений на 12 вольт (теж міні-плата з Алі), а в неї - зарядку з QC2\3. Просто тому, що в мене вже були і такий тригер, і зарядка. Але, звичайно, замість тригера + зарядки можна підключити будь-яке джерело 12В до плати CC\CV. Можна було CC\CV плату вкинути в корпус, та треба було морочитись із кріпленням, тому не став. Від користування оновленим інструментом отримую масу задоволення, наглухо забув, що таке саморозряд акумулятора :-) , і ємність виросла в 2.5 рази мінімум.

Вітаю, частотник на такому станку - дуже приємне доповнення. Але що дивно - на тому мутанті, котрий ви бачили у моїй темі, стояв 0.37 кВт двигун, і я чогось підсвідомо вважав, що така потужність адекватна. А тепер подумав - якщо свердло 6-6.5 мм максимум, то 120 ват там повинно вистачати. А 0.37 у моєму поставив попередній власник, котрий був столяром, і свердлив перовими свердлами (я гарантую це, бо купив станок з намертво віржавілим пером на 20 в патроні :-) ).

Але ж тут цікаве питання, яка саме частина з пари "конус на шпінделі"\"конус в патроні" крива. Чи, можливо "більш крива". Якщо кривий патрон, то, підігнавши по ньому конус шпінделя, ви надасте цьому конусу нестандартного профілю, і наступний патрон не буде до нього підходити. З іншого боку, здається, ви ж плануєте поставити цей патрон, умовно, назавжди. Тому, мабуть, це не проблема в даному випадку. Я так, більше підтримати тему.

Доброго всім дня. Давно хочу повірочну і розміточну плиту, невеличку. Маю станок 1Д601, і нічого такого, що б перевершувало його габаритами, більше не маю і не планую навіть теоретично, по причинам воєнної невизначеності. Все, що мені потрібно, влізає в 200х200 із запасом. Чи варто заморочуватись, і взяти плиту 250х250 ? Бо економія на копійках і міліметрах, теоретично, вилізає потім у значні обмеження ;-) Плита розглядається б\к "зі зберігання", тільки під перешліфовку. Шабрити саму плиту після того не планую. Реально потреба періодичної роботи з нею - це 20 відсотків мотивації її купити. 80% мотивації взяти плиту: "Ну, давно хочеться, трохи роботи є, а тут ще уб'ють раптом - а я плитою не погрався". Чи бачить шановне товариство в описаних умовах якісь аргументи за те, щоб взяти 250х250, а не 200х200 ?

Ви не повірите - я постійно дивився вашу тему по відновленню станочка, і навіть не ворухнулось нічого в голові, що у мене в руках було щось схоже. Зараз вже бачу знайомі деякі деталі :-). Дійсно, у мене мутант був. Покійний власник був рукастим дядьком, але потім те все стояло занедбане, хоча і в приміщенні, чим і пояснюється стан. Шпіндель мені відремонтував пан Куляста Блискавка (бартерна операція). На заміну горілого - купив такий же движок на 0.37 кВт, 1300 обертів\хв, з можливістю роботи від 220. Зібрав все до купи, все працювало. Биття після ремонту стало мікроскопічне якесь (міряв, але забув) - тобто, я задоволений результатом. Але, звичайно, цей девайс незручний у мене вийшов - ні т-пазу, ні отвору під вихід сверла (постійно думаєш, як би не заїхати в стіл), та й піднімати\опускати голову не кайфово. Але свердлив нормально, і я був задоволений. Однак, користувався ним мало. Станок стояв не у мене, і з початком війни все це стало недоступне для користування. Мріялось, що я ним зможу свердлити твердосплавними свердлами гартовані матеріали (бо жорсткий і не люфтить, не б'є). Звичайно, зараз смішно про всі ці плани згадувати, тепер би дожити до кінця війни, в більш-менш цілому стані, лол. Вдома юзаю кривенького китайця, і він значно зручніший (тільки треба підпирати рухомий столик, бо відгинається сильно). Китаєць люфтить, мотор мутної потужності, колона тонка - але мені ок.

Лайк, візуально дуже сподобалось. Тобто, я розумію, що паралельне відкриття дверцят - прям було б модно і молодіжно, але для відпуску, мені здається, такий варіант цілком хороший. Єдине, що викликає деяке занепокоєння - чи не замкнуть спіралі, коли від циклів нагрів\охолодження трохи деформуються? І кілька питань по матеріалам, для себе: 1) Який термоізолятор всередині? Щось типу МКРФ? Якщо не секрет, де брали? 2) Чим фарбували? Знов, якщо не секрет, де купували, скільки приблизно коштує? Бо я в свій час не знайшов недорого варіанта чорної термостійкої фарби, і довелось замазати серебрянкою, не естетично. 3) З чого подова плита?

А замість кінцевика - просто вимикається реле, кнопкою (у мене так зроблено теж, але ще і кінцевик є). Щось мені здається, що я по цій же картинці і робив управління в свою пічку :-)

Простенький - це більше як у shurap на Ютубі (у нього в кожному відео він є). Тим більше, що і задача у них однакова - шліфовка площини клинка, і конструкція шліфувального елемента однакова - безкінечна наждачна стрічка на ролику. З іншого боку, shurap не займається складаними ножами, а, тим більше, фліперами (де площинність клинка особливо важлива). Тому станок у нього грубіший. Цілком імовірно, що для роботи над складаними ножами - станок з даного відео буде кращим значно. Але ціна.

А вона ж сталева, ця стійка, правильно? Якщо так, то її буде геморойно приводити в порядок, в плані підшабрити загартовану сталь. Я не спеціаліст, просто це перше, що в голову прийшло, на основі старих тем та відео про ремонт\виготовлення повірочного інструменту.

Зробіть тему, чому б і ні? Завжди приємно подивитись, як люди щось для душі роблять.

Задача не фантастична сама по собі. Але всі ці криволінійні поверхні, точні кути при маленьких лінійних розмірах - претворюють її в роботу або для ЧПУ, або для серійного виробництва на універсальному токарному, шляхом використання точного фасонного різця. А такий різець не всім хочеться робити, кропітка задача. Я сам покрутив ідею в голові, і зрозумів, що не осилю такий різець зробити. Хоча сама деталь, за розмірами і матеріалом, навіть моєму мікро-станку під силу. Ну, може воно, по заводу, взагалі штамповане, але про цей варіант я мовчу :-) .

Нова - півтори години, судячи по тестах. Але впевнений, що в усіх активних користувачів вже перепаковані батареї, із помітно більшою ємністю. Тому, може, і дві години. Як на зараз - малувато, але девайс специфічний просто. Тим більше, наскільки я розумію, ТС із умовного клубу любителів такої моделі, а в клубах за інтересами - зовсім інші оцінки предметів інтересу. Як фанат ножів я гарантую це на 146%, лол.

:-) Так-то я сумніваюсь, що і за 4К хтось захоче вигризати 2 кг титану, але в ножовій справі бачив іноді такий нещадний демпінг, що тепер обережно оцінюю, хе-хе.

Бюрократія. В більшості місць треба пройти сім пекельних кругів, щоб організувати і виконати такий продаж. Без всякої вигоди для себе, підкреслюю (для себе = для того, хто буде морочитись з продажем). А власнику підприємства (чи землі під ним, чи споруд на землі) - такі копійки глибоко пофіг, а очистити територію потрібно. Аж до "Нову шліфовку в лом" (с). Все в мартен.