knife_life

Мене іноді теж цікавить питання покупки заготовок. Поки що обходився спорадичними покупками на ОЛХ, і частково в місцевій барахолці. По ОЛХ добре видно, що запаси матеріалів у громадян закінчуються, і ціни вже не радують. Але ще іноді трапляються діаманти - наприклад, вдалось взяти по 55 грн за кг (включаючи доставку) кругляк товстого текстоліту, ф60 (на шківи). До пенсії, думаю, вистачить. Іноді дешевий шестигранник латунний ще проскакує (так-то він відсотків на 30-60 дорожче кругляка). Але, крім того, що покупки на барахолках - своєрідна розвага, майже нічого хорошого вже в такому способі для мене немає, і теж хочу десь вроздріб мати можливість купити різних заготовок (та розумію, що націнка буде неприємною, і тому душа противиться :-) ).

Все отримав, дякую!

Ну, юзер із 0 повідомлень, сьогоднішня рєєстрація, суть питання не сильно стосується тематики форума, і досить насторожуючий захід (реально, так і чекаєш наступним повідомленням: "а шо скажете про такі моделі", із посиланням на інет-магазин). І все це в контексті пом'якшення модерації, описаного в темі "Анархия - мать..."

Доброго всім вечора. "Хочется странного", лол. Потрібен сверлильний патрон з кріпленням на різьбу М14. Така ж різьба на "болгарочному" інструменті. Не на болгарку, ні в якому разі! У мене на гріндері, на перехіднику, на якому встановлено привідний ролик, різьба М14 - спеціально, щоб прикручувати платформи під круги на липучках, всякі дротяні щітки і т.д. - все те, що ставлять на болгарку, і що коштує дешево, бо випускається мільйонами. Давно є потреба обдирати\шліфувати радіусні профілі - реєри, клюкарзи. Потреба не часта, я не роблю інстумент на продаж, тільки для себе. Але вже як треба - то треба :-) . Шліфувати бормашинкою - то чисто ппц, в плані шуму. Тому є древній план - почепити сверлильний патрон на М14, а в нього затискати оправки з наждачкою і каменями. Я добре знаю, що так буде неоптимальна швидкість різання - і мене це не хвилює. Мені аби не сильно шумно, а асинхронник на гріндері тихий, на фоні всяких колекторних движків у бормашинках. І бити воно буде, звичайно - але теж по барабану, в певних межах. Внєзапно! - патронів на М14 на теренах України немає. Є в сусідів, і явно китайське. Але на Алі такого не знайшов. Там є якісь з дрібною різьбою, що не цікаво. Ліпити перехідник з М14 на щось популярне - то вже занадто, як на мене. Сума похибок мені не сподобається, в плані биття, я впевнений :-) . На тих патронах, що продаються на ОЛХ (там іноді проскакує щось) - ніколи не показують маркування, що голосно натякає на неоригінальність різьби - переточена з іншої. Я в таке взагалі не вірю, коли робиться не для своїх. Дуже вже акуратна робота потрібна. Відповідно, питання - можливо, хтось знає, де можна купити патрон, у якого з заводу кріплення на М14 ? Бажано, щоб не за всі гроші світу. P.S. Так, магістральний "гаражний" шлях для вирішення такої задачі - профільні круги на точилі, я знаю. Для регулярного виготовлення інструменту - дуже ок, але для моїх масштабів, і на балконі - надто об'ємно і затратно.

Мені нічим перерізати, не маю відповідного токарного станка, нажаль. Так би да, взяв би, та й спробував (а потім тут же ж і поплакався, як криво вийшло )

@nand1024 Є неочевидний нюанс - дуже рекомендую пошукати на Ютубі якісь відео роботи того станка, який ви хочете, і послухати, як він шумить. Звичайно, відео потрібне таке, де на фоні роботи буде чути голос оператора, для калібровки гучності, так би мовити. Бо, якщо двигун колекторний - то шум може бути досить помітним, і це може бути досить важливо для вас (в контексті балкону і робіт пізно увечері). Наприклад, в цьому відео (мітку виставив на 7:40) чути нормальний голос, а потім включають станок і продовжують говорити.: https://youtu.be/ExTpp9EeeTk?list=PLcqx4_Mu7Eo5L2PxbPWFpGes3GrtOXw2D&t=460 P.S. В JET BD-3 стрьомний спосіб кріплення інструменту в задню бабку, не конус морзе, а різьба M14x1. ХЗ, де взагалі такі інструменти шукати.

Добрий день. 16. Спираль накаливания. 2 шт. Тоже короткая и тонкая подлиннее. К ним ещё коробочка керамических изоляторов Дуже хочу для однієї колгосп-саморобки, особливо ізолятори, бо дуже морочно шукати їх (коли жменя потрібна, а не мішок).

На ру-Чіпі є гарна тема про заточку пластин, включаючи різноманітні самопальні приспособи, вибір зернистості алмазу, використання китайських компонентів, і т.д - "Заточка и доводка шаберных пластин". В плані огляду того, які варіанти заточки використовують в гаражному побуті - реально хороша тема. Не думаю, що там щось можуть почерпнути ті, для кого шабріння - практично професія, але таким нубам, як я - мабуть, буде корисно.

Коли я пару років тому шукав собі міні-токарний, в бюджеті до 350 баксів, то близько 90% оголошень по станках з такими цінами на ОЛХ були кидаловом. Я близько півсотні скарг відправив, десь за квартал щоденного перегляду оголошень.

На ру-Чіпі хтось писав, що використовував _сучасні_ пластини для фрез по дереву, виробника CERATIZIT, сплави типу, якщо не помиляюсь, KCR02+ (зерно від 0,5 до 0,8мкм, HRA=93,4) та KCR08 (зерно не більше 0,2мкм, HRA=95,0). Принаймні, після пошуків саме такі додав собі в закладки. Але я не спробував сам, обійшовся якимось різцем. Хоча в планах спробувати. Там пластинки L = 30,0 мм, W = 12 мм, T = 1,5 мм, є менші. І це при ціні 80-130 грн. Але я їх в руках не тримав, і не впевнений, що там шорсткість достатня ("шероховатость", тобто). Ну і самі пластини з отворами - не відомо, як це вплине на іх міцність на практиці. У фрезі-то вони не так закріплені, як у шабері. Але зерно дрібне, твердість висока - цікаво було б спробувати.

Підгрунтя для цензури і викачка з населення 2 мільярди грн на рік додатково (ми ж всі дорослі, і розуміємо, що завжди платить населення).

У мене було просте питання, відповіді на яке, я майже впевнений, немає ні в якій книжці - чи підійде акрилова фарба, з тими ж самими пігментами, що і в масляній? Тепер ми тут всі надійно знаємо - не підійде :-) . Масу питань я закрив для себе читанням літератури (і обох Чіпмейкерів), але це - не зміг. І, що досить цікаво, ніхто так і не написав, що акрилова фарба принципово не годиться. Значить, питання моє було взагалі не очевидне. Ну, або я щось таке зробив людям, що очевидну для них відповідь мені не дали, я таке теж допускаю. Сам принцип мого запитання був не: "який є гарантований спосіб" (я таких стараюсь не задавати, бо гарантовані способи описані в профільній літературі, бери та читай) а "чи буде робочим такий спосіб, бо я ніде не знайшов відповіді".

Доброго дня. @Днепровский Олег, якщо не секрет, на якому матеріалі зупинились, що вийшло і які відгуки користувачів? Просто я сам хотів зробити пару таких девайсів, благо, термопічка є.

Так, звичайно розчинник. Без мороки можна було купити або російську хорошу масляну, або невідомої придатності українську акрилову. Я запитав тут, чи годиться акрилова фарба (вона з тими ж самими пігментами, що і в масляній). Заперечень не побачив, і вирішив спробувати (фарба недорога). Тепер я (а заодно і всі, хто прочитає тему) знатимем - акрилова фарба не годиться ні в якому разі, принципово. Принаймні, в оригінальному вигляді не годиться.

Про всяк випадок занотую відповідь на своє ж питання - акрилову фарбу (берлінську лазур чи газову сажу) - брати не можна ні в якому разі. Вона сохне практично миттєво, її навіть розкатати не встигав. Добре що хоч стерлась не дуже складно, лол. Маю тепер пару тюбиків фарби, хоч художником ставай. І, як не дивно, нормально і дуже дешево працювала фарба для штампів (синю брав), в комплекті з маленьким валиком для прикатування шпалер. Наносив на скло, розкатував, а звідти переносив на поверхні, з якими працював (тим же валиком). Це саме ніщєброд-стайл, 80 гривень для старту - валик з ринку + флакон фарби з канцелярського магазину. Єдиний недолік - поверхні треба знежирювати, а після роботи доводиться знову змащувати, щоб не поржавіли (фарба водна). Відбитки видно суб'єктивно нормально, товщину шару оцінити не можу. А потім вже отримав від @Georg_Adolfovich лазур в порошку, за що окрема подяка.

Підкажіть, будь ласка, чи можна використовувати не масляну, а акрилову "берлінську лазур" ? Бентежить трохи, що акрилові фарби на водній основі. З іншого боку, я пробував штемпельну фарбу (синю) - а вона точно на водній основі, і нічого. Не поржавіло, плями непогано видно. Але на фоні того, шо показують в різних нормальних ютубних відео - штемпельна фарба якось не дуже мені сподобалась, і хотів спробувати класику. Паста з коментаря вище - коштує 170 грн + доставка, а лазур можна з Розетки забрати під боком, без плати за доставку, і з ціною гривень 60. Для моїх мікроскопічних задач - обійдусь фарбою, думаю. Але чи олійна тільки підходить, чи й акрилову можна?

О, в ідеальному світі той програміст, який продуктивно працює - відпрацював свої 8-9 годин, і пішов відпочивати. А якщо ситуація регулярно складається так, що потрібно працювати більше - то просто іде в іншу контору. І навіть у нашому неідеальному світі такі випадки є, і я їх знаю. Але велика маса рядових програмістів (гребці на на галєрах) працюють стільки, щоб укластись у ті терміни, які озвучило високе керівництво. І при зміні роботи - ця ситуація в масі не змінюється (але зміна роботи дозволяє підвищити ЗП). Ми ж тут говоримо про рядових, значить, нам по барабану, що 2-3% спеціалістів можуть їсти не тільки хліб з маслом, а ще й на чорну ікру часом вистачає. В першу чергу наявність ікри поверх масла залежить від роботи голови. Буде то голова токаря, чи програміста - не важливо. Хоча шар ікри у програміста, в середньому, буде товще, звичайно. Деякі і мільйонерами стають в 35-40 років. Тому у рядового гребця, нормальну і високу ЗП якого ми тут обговорюємо, без всякої залежності від його бажання, буде малонормований робочий день. Просто обставина оточуючого світу. Вода мокра, вогонь гарячий, гребці гребуть 9-12 годин, 5.5 - 6.5 днів на тиждень. Звичайно, будь-кому, у кого є досвід роботи хоча б у некрупному проекті (50-70 учасників, невеликий) - чітко ясно, що все завжди іде гірше, ніж планувалось, люди косячать і невірно оцінюють терміни, оцінки часу менеджментом завжди оптимістичні, реальні системи складніші, ніж описано в книжках - і тому запуститись вчасно, працюючи по 8 годин - це практично абсолютна фантастика, на межі з порно-фентезі. Звідси всім зрозуміло, що часто доведеться працювати більше. У конторах з посереднім менеджментом - постійно доведеться працювати більше норми. При цьому, повторюсь, є контори (чи хоча б певні проекти в конторах) де ситуація краща. Але якщо людині немає різниці, який шлях обирати - токаря чи програміста - то краще йти в програмісти, як на мене. Найголовніша перевага - глобальний ринок. Якби дядя Вася з гаража міг телепортувати свої вироби в США безкоштовно - то він би, навіть при невисокій кваліфікації, мав би 2-3 середніх українських ЗП. Токар так не може - програміст, тестувальник, верстальщик - можуть. Професійні хвороби програмістів не такі тяжкі, як у токарів - не тягаєш важкого, не дихаєш випарами сож, не порізаний\попечений стружкою, не залетить якась залізяка в око, не прилетить в лоб деталь. Не намотає на станок, зрештою. Канєшно, у програмістів геморой - а у токарів варикоз. Ну, якщо схильність є - зіпсуєш очі моніторами, але там не прямий зв'язок. Попухлі пальці у програміста, з убитими суглобами - це да, ризик. Запалення зв'язок на руках - теж. Але решта основна - це проблеми голови. Безсоння, неврози, депресії, суїциди (обумовлені роботою, маю на увазі). Це просто ризик, який ми приймаємо, як приймає токар те, що станок може його убити в будь-який день.

І гарно вийшло, як на мене.

О, упаковка - це тема, яка сповнена несподіванок. Я, як людина неуважна, пару разів попадав. Із забавного - приїхав шпоночний матеріал, 4мм, метровий кусок, одна штука - упакований в стандартну метрову коробку НП. Десь 96 грн, здається, обійшлось. При тому, що, якби я попросив - думаю, продавець би його розрізав на кілька частин, щоб влізло в коробку до решти товару. Але що зробиш - раз провтикав, то й отримав сюрприз.

Підозрюю, що в даному відео станок для специфічних задач (вирівнювати слеби, з яких потім зроблять стільниці). Там матеріал має дуже багато недоліків, з точки зору традиційної столярки - ну, покручений, із сучками, тріщинами, і т.д. Мабуть, на звичайних рейсмусах таке стругатись буде погано - вириватиме шматочки деревини, ножі псуватимуться об сучки. А на такому, може, і кращий результат буде. Теоретично говорю, практики не маю.

Однозначно лайк.

Ну так там масово видалили або забанили українських користувачів саме за факт реєстрації на цьому форумі. Звичайно, за інші нюанси теж видаляли, але тут саме масова акція була. Дядька Максима точно видалили (пости залишили). Юзеру Іванович повісили плашку "украинец", лол. Такоє, в общєм.

На Ютубі є відео, як люди упорюються з додаванням самопальних енкодерів до таких двигунів. Я в цьому не розбираюсь, просто передивлявся відео, як хотів з такого движка зробити привод для міні-полірувалки з поздовжньо-поступальним рухом (тіпа як у коваля shurap у відосах, під поліровку пастами на притирі). Людина роздрукувала диск на 3д-принтері (+ світлодіод і фотоелемент), і ніби все завелось. Але роздільну здатність, чи як воно там, я не пам'ятаю. Йому для робота було потрібно, там, напевно, нижчі вимоги до точності. Перепрошую ТС, якщо це сильний офтоп вийшов.