"Иж 49" Перші кроки, або з почином.

[sanlevdb 157]

Без напильника нікуди

   Бажання відновити мотоцикл до оригінального зовнішнього вигляду привела мене до купівлі центральної підніжки, яка виготовлялась чи то Поляками чи то нашими, з ціллю закрити цю нішу в “новодєлах”. По приході підніжки, оглянувши її я не був задоволений якістю виготовлення останньої (хто б сумнівався). Ладно з тою зваркою, і бризками в усі сторони. По геометрії наскільки вона відповідає оригіналу не знаю, довіримся виробникам. Перше що не сподобалось, це те що втулки на яких обертається підніжка вставлялись в “шовну” трубу, і шов був на втурішній поверхні. Виправили досить просто розсверливши втулки. Далі самі втулки, зазор на радіус був 0,8 мм. Тобто бовталось воно там досить сильно, якщо можна так сказати. І хоч це підніжка, якою буду користуватись рідко, не хотів так залишати. Та і втулки які були в комплекті, мені не подобалось, таке відчуття що фаски на знімались на наждаку і відрізались вони болгаркою. Озброївшись токарним станком, різцем і БраЖ-кою, наробивши стружки вийшло дві втулочки. І це був перший історичний момент коли мене задовольнив зазор в 0,1 мм на сторону в цьому мотоциклі. Знаючі люди по 49-му можуть сказати, що кронштейни на яких обертається підніжка стягуються шпильками і мають люфт. І при встановленні підніжки буде клинити, але я буду затягувати ті шпильки після встановлення підніжки. Щоб все крутилось, плавно і не закусувало. Вже після того як все зробили, я подумав що це мабуть було лишнім, але ж планку потрібно тримати) Фото процесу –

Далі буде

[sanlevdb 157]

Початок фінального марафету

   Покраска деталей є фінальним етапом перед зборкою будь якої техніки яку відновлюють і не тільки. Робиться вона як правило з тими деталями які знаходяться в фінальному стані, та ніяких операцій проводитись з ними не планується. Першою деталлю яка в моєму проекті буде фінально пофарбована то циліднр. Всі роботи з ним уже проведені. Розточка і хонінговка зроблемні ще два роки тому назад.    Шліфовка площини під головку зробили недавно. Ребра які обломані пробували варити, але поганенько то йшло, тому відмовився від данної затії. Прийшов час фарбувати його. Першою чергою були мийка, капітальна мийка. За роки експлуатації та простою, на ньому налипло маса всього. Самі проблемні місця то зона де закріплюються вихлопні коліна. Нагару там було стільки, ніби з під гайок постійно капало масло. Закоксовано було в усмерть. Мийка проходила в пару заходів, правда між першим і другим заходом пройшло пів року, але то інша історія. Спочатку грубо помив бензиною, потім мийка з хімією два рази, промивка водою, сушка (нагріванням циліндра) і консервацією. Потім підготовка до піскоструйки, всі отвори позабивав ганчірям, позаклеював скотчом в пару шарів. Піскосруйка проходила в два етапи. За один раз пісок не зміг все вибити з поверхні. Були місця де в литві залишились пори і звідти було важко вибити нагар і оригінальну фарбу. Все таки відпісочивши, в той же день через декілька годин приступив до поверхневої мийки обезжирювачем, сушкою і покраскою. Фарбу купив в магазині автоемалей, чорний глянець. Фарбував в декілька етапів, само собою підлога була скроплена до того і прибрано все з стола. Пройшовся пару раз фарбою, з витримкою в 10-15 хв для засихання. Декілька раз перевертав і видивлявся місця де фарба не дістала, тому що глибокі ребра не давали змоги зайти куди я хотів. Добившись свого, додатково накрив коробокою циліндр закрив гараж і залишив його сохнути. На найближчих вихідних оглянув його і повністю розкрив. Повидував пісок де залишився. Протер і законсервував поверхні (хон і шліфовку). Результатом задоволений, головне щоб фарба на якій було написано жаростійка була дійсно такою і не злізла після першого ж заїзду або заводкі.

Далі буде 

[sanlevdb 157]

Акули реставратора

   Помічники річ корисна і потрібна. Особливо тоді коли сам не встигаєш зайти на нову пошту або розетку. Вони допомогають тобі і будь який процесс іде швидше. Правда це не завжди так, бувають моменти коли без них ти швидше справишся, а коли з'являються ті хто 'підказують' то будь яка справа переходить на зовсім інший рівень (уважні прочитали написане між рядків і зрозуміли що я маю на увазі). Тим не менш люди які зрадістю допоможуть, то знахідка. Справжніх друзів можна перевірити різними способами, і є одна приказка про них яку всі знають. Пощастило і мені з помічниками, яких було цілих два, а якщо бути більш точним то дві помічниці. І було все так:

   Світило сонце, проте небо було затягнене хмарами і воно пробивалось крізь них. Була дуель, я б так сказав. Погода тоді була дощова, вже другий рік коли перший місяць літа дощових і холодний. Зміна клімату і все таке, а тут ще скоро відновлений іжак буде вносити свою частину в глобальне потепління. З'явилось бажання наповнити кармани масляних магнатів, підтримати видобуток нафти та її переробку. Замовивши масла на мотоцикл він буде мати не 'суху' а 'мокру' массу. Окрім масел приїхала змазка для підшипників, синенька така та герметик - Вітя, з англійським чи то американським прізвищем - Рейнс. Часу як завжди не вистачало, і довелося попросити моїх помічниць забрати масла, з чим вони чудово справились. Прийшовши після роботи застав картину, коли все замовлене стояло на тумбочці, а вони усміхаючись дивились на мене. Біленькі зубки і усмішка до вух, підняли мені настрій. Замовлене в повній мірі прийшло, і більше того було оплочене ними. Подяка моя була не маленькою, в достатній кількості купив їм риби. Набивши свої шлунки, після вечері вони лежали животами догори і важко дихали. Все добре, подумав я.

   Пройшов тиждень, чи півтора замовив фліпера (про них скоріше всього буде вже пост). Зіткнувся з тою самою проблемою, не вистачає часу забрати посилку. Та і історія з ними не сама приємна. Проте коли прийшла посилка в Одесу, яка вже відчувала значну спеку, вони знов мені допомогли. Вечерком, підходячи до кімнати я почув дивні звуки. Щось було на акулячому, який я погано ще розумію. Була якась перепалка, з того що я зрозумів це - ти не правильно тримаєш посилку, дай я сама! Далі пішли грізні слова, які не зрозумілі. Відчинячи двері, галас зменшився і врешті відкрилась наступна картина. Одна акула була з низу і тримала коробку з фліперами, а інші усілась своїм пузом зверху. В такій позі вони затихли, і повернулись до мене. Примиривши їх та почухавши за плавником, вони оголили свої гострі зубки і усмішка з'явилась на їхньому обличчі, проте я називаю мордочками. Взявши посилку, почав розпаковувати а акулки тим часом лежали на животиках і дивились що там було. Відкривши посилку, я почув як щось штовхнуло мене в спину і повалило на землю, це була старша Пєчєнька. Вона дуже хотіла подивитись що там було, таким чином був вимушений кожну з ним взяти і показати що то є. Вони захотіли пограти, перестрибуючи через фліпера ніби дельфіни в дельфінарії через кільця. Награвшись вдосталь, без сил пішли лежати на ліжко. І в мене нарешті видалась можливість детально обдивитись що прислали. Є місця які мені не сподобались, там облой від пресс-форми був кривенько обрізаний. На швидкість не впливає, але скальпель в руки я візьму і підправлю. На вигляд непогані, як буде під час руху в нових ободах покаже час. Власне фото помічиць і посилок які вони допомогли. (повільно нахиляюсь до вуха - пшшш насправді все було трошки по іншому, я 'ганяв малого' який сидів в кімнаті, і той забирав всі посилки)

 

[Красноармеец 205]

В 26.07.2021 в 12:24, sanlevdb сказал:

 'ганяв малого' який сидів в кімнаті, і той забирав всі посилки)

 

 

А я уже хотел попросить отсыпать...

[Artem 173]

2 часа назад, Красноармеец сказал:

А я уже хотел попросить отсыпать...

Стану в очередь)

[sanlevdb 157]

@Красноармеец Можу відправити в акваріумі на тимчасове користування

[sanlevdb 157]

Ферродо чи текстоліт?

   Для комфортної їзди на мотоциклі неодний ряд необхідних речей. Тут і посадка, крісло (або по народному сідушка), нахил руля, наявність вітровика, підігрів ручок і багато багато інших речей. Під час їзди на дорозі зустрічаються такі неприємні штуки як ями. На автомобілях простіше, при переїзді ям руль може вибити з рук і ти нікуди не падаєш, з мотоциклом ти опинешся на асвальті.  Були так називаємі Колхіди в яких могло відбити пальці, покрайній мірі мені так розповідали старші. Як там було насправді я не знаю, тому що самих колхід я бачив на картинках і читав на форумах. Повертаючись до сучасних мотоциклів слід зауважити що на них встановлений демпфер руля, в більшості випадків гідравлічний. Тут же це кружок феродо, який приклепаний до кронштейна, в залежності від року випуску мотоцикла (в нашому випадку 49-тки) по різному з'єднувався з його рамою. Почались пошуки цього самого ферродо. Якби ви знали наскільки це слово важке для мене, через наявність підряд двох букв ‘р’. Зайшови в гугл, почались пошуки. В наявності були готові ремонтні накладки на різні зчеплення, або великі листи товщиною 16 мм. Була звісно надія що залишився кусочок, або хтось взяв частину листа, проте ні в кого не було такого.

   Давши тему на чіпі, знайшось пару людей в яких він був. По доброті душевній деякі формумчани подарували мені кругляк з частиною листа ферродо, і текстоліт, про який велась мова в темі про демпфер. Повертівши і то і то в руках, прийняв рішення виготовити накладку з ферродо, а текстоліт залишити про запас. Була одна ідея про накладки на гальмівні колодки, але поки що побуде на полиці. В оригіналі накладки приклепувались до самого кронштейна, але оглянувши стару накладку стало зрозуміло що міняти я його не буду. До того ж нову зробили на 1 мм товстішою ніж оригінал. Правда коли береш в руки, таке відчуття що вона на пару міліметрів більша ніж потрібно. Просверлили технологічні отвори для центровки накладки до кронштейна, туди вставляться штіфти або щось подібне по діаметру і після покраски приклеїться до нього. Таких виготовили дві штуки, так на всякий випадок.

Дякую - Cracker за текстоліт та KOLIAN75 за ферродо.

 

[sanlevdb 157]

Літо як і відпустка з невеликою перервою підійшли до кінця. З новими силами можна продовжувати роботу над проектом.

 

Якщо масло не капає, значить його немає

   Так сказав би будь який власник уазіка чи шишиги, та впринципі майже всієї радянської техніки. Хоч їжак відноситься до такої, прокапування масла і калюжі під ним не хотілось бачити. По цій причині частина робіт яка проводилась з мотоциклом, а точніше двигуном, була направлена для виправлення цього недоліку. Ніякої зборки на фарбу я не хотів бачити. Ніякого герметика теж, хоча він там буде, але не в тій кількості як зазвичай буває. І Віктор Реінс, він же просто Вітя не казанський (хоча непоганий для совка) і не червоний герметик з запахом оцту. Який повилазив між щілин, та  звисає. З герметизацією зрозуміло, все зробили і текти не буде. Потрібно ж якось контролювати рівень того масла в коробці. В оригіналі для контролю рівня масла є щуп з помітками мінімум і максимум. Також в його конструкції передбачено сапун, для виходу газів під час роботи кпп. Вже за традицією стан цієї деталі мені не сподобалась. Взявзя за неї, одного суботнього дня в гаражі. Вимивши деталь від залишків старої змазки і всього іншого. Рідну кришку, яка іде в формі квадрату зрізав. В наявності було 3 щупа, їх і відновлював. Наступним етапом моїх потуг була нарізка різьби на тій частині до якої приварювалась кришка і виготовлення нових кришко з різьбою. Зробивши все щупи покрились хім. н., а гайки (точніше кришечки) прозорим окисним покриттям. Впринципі на цьому все, більше тут нічого сказати.

Далі буде