newengine

А, може іржаві пятна почистити і оцинкувати поновому? Ну, типу розчинити в соляній кислоті цинк, загорнути в тряпочку цинкову пластину, на дах "плюс", на пластину "мінус" (чи навпаки, я вже не памятаю) тряпку намочити розчином і терти по ушкоджених місцях поки не наросте новий шар цинку.

Знайшов я на антресолях древній чудо- нетбук Asus EEE-PC! Характеристики у нього ульотні, стояв якийсь Лінукс, SSD диск аж на 1.8 Гб (так, я не помилився ), процик Селерон 800 МГЦ. Вдалося засунути в нього Віндовс ХР і ще залишилось 500 Мб на інші потреби, тож відшукав в тирнеті саму першу версію Pronterface і о чудо! Цей нетбук бачить принтер, керує ним, ну і можна на ньому записати файл на SD картку і потім ручками переставити її в принтер(він у мене стоїть в іншому кінці будинку). Працювати з нетбуком можна прям з нього, а можна на робочому компі підєднатися до "Віддаленого робочого стола" і працювати на нормальному компі з монітором і мишкою. Ну, Вся робота полягає у відправці файла з робочого компа на флешку в нетбуці. Також можна перекидати файли одразу на флешку в принтері, але знову ж таки все гальмується швидкістю передачі- вона обмежена можливостями Атмеги. отже, роблю висновок: плюшкінізм це не так вже й погано!

Ага, тобто якщо Кліппер, то ставимо на комп і ставимо прошивку на принтер, а якщо Октопринт то ставиться на комп, а принтер прошивати не треба? Зєднуємо по USB і буде працювати ?

Тепер треба подивитися на мікрошліф порошкової сталі

Коротше, хлопці, з цими ESP8266 можна не морочитися. Швидкість передачі даних дуже низька. Керувати принтером ще можна, передати файл у пару кілобайт ще можна потерпіти кілька хвилин, а от якщо файл важить пару сотень Кб, або мегабайт то й доби не вистачить, тож морально готуюсь до Кліппера, чи Октопринта... (не зрозумів, це одне й те саме, чи ні?)

Скоріш за все це творіння рук Єреванських верстатобудівників.

Можна, тільки не через Куру, а заходите у вебінтерфейс ЕСП32 і завантажуєте файл на SD картку в принтері. Потім з того ж самого вебінтерфейсу можна запустити файл на друк Доречі, про ЕСП32: вона набагато швидше передає файли ніж ESP8266 але потрібно купувати ESP32 devkit. Я вирішив зекономити і купив ESP32Wroom- вона на вигляд така сама але коштує вдвічи дешевше, і мене спіткала невдача: прошивка на неї стає, але з принтером не зєднується! Я три дні проколупався з нею, ні-фі-га! Прошивку берете тут https://github.com/luc-github/ESP3D Працююча прошивка 2-1-Х, або 3,0 Прошивати через VScode

Поки що питання з передачею файлів вирішується бюджетно, на основі того, що маю. а маю WemosD1mini. Передача файлів працює, але трохи повільно

тобто октопринт може працювати з Мега 2560 ?

Тепер постало питання як передавати файли на принтер по Вайфаю? Бігати з карткою памяті від компа до принтера якось не по дорослому

Трошки фоток як то все виглядає зараз: Як упорядочити електроніку поки що не придумав Друк деталі вагою 150 гр зайняв вісім годин часу, швидкість переміщень 60 мм\с, але на певних ділянках і повільніше

Да, спробував я і цей метод, на холодну не працює! Та й як виявилось, не так просто заматувати скло вручну. Одне діло нанести кілька подряпин, інше- зробити рівномірно матовим Можливо колись замовлю фабричне матове скло, тож відпишусь про результат

Привіт всім! Продовжу історію про свій 3Д принтер... З початком війни відпало всіляке бажання займатися рукоблудством, принтер був розібраний і складений в коробку, щоб не займав місце і не припадав пилом. Друкувати було нічого, а те, що друкував відпадало від столу, бо той був без підігріву. Чим я його не мазав, що б не клеїв на нього- деталь не трималась... Тож, в коробку! Та , нарешті, вирішив я його скласти докупи знову бо треба дещо друканути. Вдалося відремонтувати блок живлення який я приготував для цього принтера. Історія була така: як тільки я видалив з нього жмут проводів, він перестав працювати . Виявляється, я випадково видалив провід PS ON, ото й уся проблема. Для проби в Компасі накидав корпус поворотної вісі на свій чпу станок, наклеїв на стіл малярний скотч, протер його ацетоном (памятаєте, деталі на столі не тримаються) і без всіляких там налаштувань ляпнув на стіл те, що я в Компасі намалював! ...І о чудо! Деталь тримається, та ще й так, що фіг віддереш! Щоб ви розуміли масштаб, розмір стола 200х200мм. Пластик PLA Тож, мета цього довгого опусу- донести людям інфу, що білий малярний скотч і ацетон рулять! Також ще годиться синій малярний скотч, та й мабуть і інші кольори згодяться, лише щоб він не був покритий парафіном.

Дуже потрібен відік! Можна?

Я зробив вісі Х і Z на круглих валах ф20мм і на лінійних підшипниках в подовженому корпусі SCS 20LUU. Щоб ще подовжити "базу" вийняв стопорні кільця і переставив підшипники максимально близько на край корпуса, а щоб підшипники з корпуса не повипадали, корпус з одного боку прорізав і стянув чотирма гвинтами. Логіка була наступна: в одному корпусі стоїть два підшипника, вони апріорі співвісні так як отвір робився за один проход. По вісі У вали ф16 на опорі. Всі гвинти трапеція ф10 мм і саморобні гайки з капролону. Капролонова гайка дала змогу зробити вісь Z максимально вузькою. Зробив виборку люфта в гайках але за десять років хобійної роботи жоден раз нею не користувався- капролон розбухає від мастила і люфта немає. Механізм вирівнювання портала видно на відео, на задньому плані теліпається ланцюг!