Dron

Просто використайте сервотестер
https://gsm-komplekt.ua/product/56843/?gclid=CjwKCAiA6seQBhAfEiwAvPqu1_twVv5I9xPYJvqJEVguXvoWsMGadssmg8AS4nLKUWbxEjgmjI-duhoCVmUQAvD_BwE

Думаю є два варіанта, або потрібно потужніший насос, або збільшувати плече ( верхній шарнір гідроциліндра, відсовувати в сторону оператора).
Для початку спробуйте виміряти тиск в гідролінії. Напевно його просто недостатньо, щоб підняти каретку, при даній конфігурації.

Сервопривід Mitsubishi 3кВт, 2000об/хв + редуктор 1:6,3.
Як на мене реальний кандидат, для заміни штатного гідроагрегата, і всіх гідро потрохів.
Цікаво почути думку форумчан?
Пост з дозволу автора теми.

13 години назад, olkogr написав:

Ну дядьки то таке, явже давно навчився їм не вірити.... Вони живуть в своєму світі.

Клин може відбутись в ідеальній абсолютно жорсткій системі. Якої не існує апріорі. Якщо у вас там виявитсься неточність в долі соток, то воно там натягнеться на ті сотки і все. Справа в тому що у вас биття буде радіальне, а передача руху відбувається тангенціальною складовою. І якщо подивтись на форму зуба і на скільки та точність биття в сотку у вас змістить по евольвенті шестерню, то виявитсься що то буде мікрони, і направленні вони будуть в основному на опору кочення.... І якщо там підшипник кочення, то відповідно навантаження від неточності руху буде мізерне від реального биття. В реальних конструкціях або скрутиться вал або прогнеться опора....

так, під 100 патрон)

 

Можливо є зміст, між червяками реалізувати диференціал, тоді точно не буде ніяких підкусувань?
 

, Greg Verizhnikov написав:

Доброго дня

як поживає ваш верстат? Теж Придбали 3е711в, без начинки шафи. Могли б ви більш детально описати пророблену роботу над керування. Дякую. 

Станок працює, все ок.
Плату керування робив товариш, тому на рахунок схемотехніки треба буде говорити з ним. Принцип роботи тої плати відповідає оригіналу, але зібрана вона на більш сучасних компонентах. Якщо потрібно сконтактую з товаришом, він поясне детальніше.
А на рахунок твердотілих реле, краще замінити їх частотником.
 

, olkogr написав:

Напевно спір закінчено) 

 

 

Олег, думаю Вам доводилось розбирати багато металорізальних верстатів, і як не дивно там є ціла купа штифтів, часто штифтовано навіть те що здається і не потрібним. Можете пояснити причину такого явища?
 

Виявляється такі станки випускають і досі, називається ЛТ6-201 Лубенського заводу http://lsz.motorsich.com/29-Stanok-ploskoshlifovalnyiy-vyisokoy-tochnosti-s-krestovyim-stolom-i-gorizontalnyim-br-shpindelem-model-LT6-201-LT6-202.html
І там вже всьо на сервах і "примітивній" ЧПУсі.
Вживу бачили цей станок, станина один в один з 3Е711, тільки сучасна обвіска.

19 годин назад, Днепровский написав:

Я так понимаю что ТТ реле только включают и выключают нагрузку а ограничение по току отсутствует. То есть при каждом включении пусковые токи, а включений может быть много или очень много, электродвигатель будет греться.

У частотника с этим проблем нет все можно регулировать. Давать импульс на частотник  можно одной длительности а пробег поперечки будет зависеть от выставленной частоты оборотов .  

Если делать по современному , то в место асинхронника - шаговый двигатель + драйвер+Ардуино.

Про кроковий (або серво мотор) також була думка, можливо це і найкращий варіант буде...
Реле немає ніякого регулювання тільки О,І.  В оригіналі тиристорний блок, працює по такому ж принципу

Керування.
Функції:

-керування твердотільними реле
-керування вертикальною подачею

Спочатку планувалось використати Ардуіну, але ми не впевнені чи буде воно добре працювати поряд з двигунами, пускачами і тд.

Знайомий електронщик, який і зробив цю плату, порадив зробити її на логічних мікросхемах. Можете кидати тапками, але мені здалось це більш надійним варіантом, на той момент. Хоча зараз я дізнався про промислові "ардуіни", або ПЛК контролери, от його можна було б використати.

Як працює плата. На плату приходять сигнали з кінцевиків БВК, підєднаний перемикач до себе - від себе, входи опторозвязані. З плати виходи три керуючих сигнали, два на релюхи, і один на вертикальну подачу, виходи теж опторозвязані.
Плата керує реверсуванням, має захист від одночасного включення двох релюх, має таймер для вертикальної подачі, і таймер для поперечної подачі (окрема плата винесена на передню панель, поближче до потенціометрів)
Якщо комусь буде цікава схемотехніка, відсканую "рукописи".

Попередній вердикт, ідея виявилась працездатною, а далі час покаже.

Може комусь вдалось по іншому реалізувати цей вузол станка? Або в когось є практичний досвід реалізації чогось подібного?

3 години назад, Днепровский написав:

по моему маломощный частотник решает эту проблему лучше любых реле

Я також спочатку думав використати частотник, але не знайшов рішення як це реалізувати...

Довго нічого не писали тут, але нарешті станок ожив

Якби в цілому зі станком все зрозуміло, вже багато де описувалось. Головна проблема нашого була в відсутності блока поперечних подач, від слова взагалі, тому вирішено було робити його на сучасній елементній базі з нуля. І таки ми побороли його!!!

Значить основна ідея заключалась в комутації двигуна твердотілими релюхами, якими буде керувати плата керування на яку заведені кінцевики (БВК), яка буде мати таймер і захисти.  
Одже умовно ділим на силову частину і керування.
Силова частина використали дві твердотілі релюхи, які включені так як і пускачі при реверсуванні. При імпульсах поперечки спрацьовує одне, після реверсування інше, причому відкривається тільки на час імпульсу. Маєм і реверсування і імпульсну подачу, всього двома елементами. В оригіналалі дві релюхи, два пускача, тірісторний блок, трифазний трансформатор. 
Зразу кажу поставити просто пускачі не вийде, томущо при комутуванні в режимі автоматичної подачі вони довго не проживуть.
Також в даній схемі відсутній тормоз, але як виявилось він і не потрібний.

Здається всьо просто, але поки так все запрацювало спалено дві пари релюх. 
Перші через те що не було затримки між включенням одної і другої релюхи, вони закриваються з певною затримкою (напевно при переході синусоїди через ноль) відповідно КЗ між тими фазами що перехрещуються і дорогий дим. Лічиться просто затримкою між включенням.
Другі релюхи горіли просто в моменти коли поперечка взагалі не працює, але включаються інші двигуни. І ця проблема нам попила крові. Причина в тому що для реверсування нам треба перехрещувати фази, тобто на вході ми маємо АВС а на виході АСВ з другої релюхи, в момент включення інших двигунів відбувається "викид" в мережу, при  цьому відбувається електричний пробій сімісторів в релюсі, відповідно фазне КЗ і тепловий пробій. Чому точно так, а тому що горіли тільки ті фази в релюсі де було перехрещення фаз. 
Вирішилось релюхами з більшою напругою, і обвіскою фільтрами. Ще є варіант використати реверсивне реле, але його ціна захмарна.
 

Цього тижня провели лабораторну роботу, з поперечкою, а саме визначили довжину імпульсу необхідну для проходження певної відстані. Результати
0,2с - 5мм
1с - 25мм
2с - 50мм
Вирішено робити діапазон таймер 0,1-2,5с. 
 

Також підключили станок до мережі і залили 120 літрів масла ТП-22.

Попробували запустити гідравліку, впринципі циліндр працює реверсується, але тече.

Замовлені нові манжети і пильники штока, фірма Ратус Львів. Манжети K22-020/8 по одному ліво, право. Пильники K27-020, також по одному, вони двохсторонні, згортають пил з зовні і масло с середини. Правда під ці пильники прийдеться переробити кришки. 
 

Нарешті дійшли руки до станка. 

Зробили нові гофрозахисти, матеріал тентова пвх тканина, робили по цій технології

, Ruslan Oleksiyovuch написав:

І чим ваш ош відрізняється від 3е711в ? Як на мене то нічим. Чекаю продовження .

Єдина відмінність яку знайшов це табличка. А так станок повністю 3Е711В, принаймі по паспорту все співпадає.

Може хтось знає чого тоді ОШ? ОШ224 гуглиться також.

Вирішили якось ми з братом що нам потрібен плоскошліф в майстерню, це було літо 17 року....
В жовтні цього ж року, він був придбаний.
Вибирали між ОШ224 і 3Д711, вони стояли поряд, вибір впав саме на ОШ по трьох причинах
1) ОШ працював в режимі профільної шліфовки,  і на поперечці має оптичну лінійку (не знаю чи потрібна буде, але вона є)
2) 3Д711 трохи заскладна як на мене в плані допотопної електрики, тай не потрібні ті автоматичні цикли і тд.  

3) 3Д працювала до недавна, а ОШ простояв 15 років ( вскриття таки підтвердило хороший стан геометрії) 

Історія станка доволі цікава, працював він в Балаклаві (Севастополь), в кінці 80-их переїхав на підприємство в м. Збараж, пропрацював там до 92 року, а далі чекав поки ми його заберем)
Правда забрати станок не було куди, в гараж він вже не поміщався, тому консервація і ще рік станок на вулиці.

І от вересень 18-ого року нове приміщення, і шліфу найшовся свій куток. До цього вже була перебрана гідропанель, поміняні картриджі напорних фільтрів, помиті і пофарбовані баки, і розібраний електрошкаф.
З дитинства ми дуже любили все розбирати щоб подивитись як воно працює, цей станок не став винятком...))

P.S. тем про цей станок є вже багато, але в нашому станку повністю відсутній блок автоматичної поперечної подачі, тому постараюсь показати наш досвід в вирішенні цієї задачі. Рішення вже є, зараз реалізовується, також повністю буде перероблений електрошкаф.


 

12 години назад, NIgor написав:

 

 

Подскажите, пожалуста, какая оптимальная линейная скорость должна быть для полотна с переменным зубом для резки чернухи ?

У нас зараз стоїть 60 м.хв. Ріжем круг і лист (від 20 мм) сталь, круг і лист дюраль, деколи капролон.

, 3121 написав:

Т.е. 300-400 долларов надо располагать?

Як мінімум, залежно що робити що купляти...

23 години назад, 3121 написав:

 

 

Мужики, подскажите бюджеты, которые реально получились на выходе. Не считая работы своими руками. Хочется понимать порядок цифр.

Редуктор 3-4тис.
Двигун 1-3тис. 

Заліза кілограм 150
Помпа ЗОР
Електрика (пускач, кнопки, кабель, кінцевик) 300-1000
Метизи 500-1000
Підшипники 
Гідравліка, пружини...
 

Кубік 230мм висотою і 130мм шириною, не уявляю чим його розрізати без пили)

Можливо допоможе, у нього на каналі є ще відоси на ту тему.

А з чого Ви взяли що креслення є взагалі в природі?
Здається мені що ввідних даних для повторення станка більше чим достатньо, тай в людини яка буде робити щось схоже, полюбому будуть свої ідеї, бачення, технологічні можливості...
Так кому цікаво алгоритм:
1)  максимальний діаметр різу - в основному впливає діаметр шківів ну і відповідно довжина полотна

2) знаючи діаметр шківа і швидкість різу - вибираємо редуктор і двигун

а далі творчий процес, поєднання наявних, покупних і виготовлених деталей в станок. 
Ну і бажано показати людям що получилось)
 

А Ви уявіть, щоб Вуйко показав як він болгаркою рівняє станину, то напевно 99% коментів, під даним відео, було б такого плану, о яя зупа ґуд. 
Автору наснаги довести станину в сотку!!!
І для роздумів як капіталять станки ті що "не рахують гроші" 

Як на мене то трохи дорогувато, таких станків є дуже багато, і можна найти в кращому стані і за менші гроші.
 

Товариш зробив собі такий для майстерні, але повітряний. Знизу стоїть вентилятор і через рубашку ганяє повітря. Все працює класно поки є світло, а коли його нема котел червоний. 
А взагалі горить на всьому, а з хорошими дровами і до 24 годин. Ще один мінус загрузку треба робити коли він погасне, в іншому випадку при відкриванні кришки бункера, дим валить через неї, відповідно вся хата в димі.
В системі парового опалення, думаю буде класний варіант, для майстерні.