Відновлення фрезера 675пф Єреван 1984

[Dibrovenko 19]

Волею випадка десь у вересні цього року на просторах олх був придбаний верстат. Первинні фото його не збереглися. Стояв він у кузні, тому зовні був дуже брудний, без задньої кришки, без серги, помпи охолодження. ВФГ була зафіксована у вертикальному положенні і не поверталась. Підкупило мене те, що робочий стіл був у гарному стані - видно було, що верстатом користувались дуже мало. Продавець сказав, що верстат у нього працював тільки як свердлилка.. Верстат був підключений тож можна було перевірити його роботу. ВФГ працювала без сторонніх шумів, механічні подачі: вертикальна, горизонтальна та подача хобота-теж, Прискорена подача працювала, але були великі люфти при її включенні.Швидкості переключались важко і не всі працювали, подачі також. Верстат був куплений, перевезений до мене, відмитий і частково розібраний. Потім була зроблена задня кришка - конструкцію опишу потім окремо.

[Dibrovenko 19]

Далі почав я вивчати ВФГ. Знявши стала зрозумілою причина, з якої вона не поверталась - вирваний Т-паз та образувалась тріщина біля отвору для штифта. Штифти встановлені не були. Попереднім хазяїном був просвердлений отвір і замість болта для Т-пазів встановлена довга шпилька, яка зафіксувала ВФГ у одному положенні. Передивившись інформацію в  ютубі та на інших форумах я зрозумів, що є 3 способи вирішення цього питання. Перший це заварювання за допомогою напівавтомата вирваних місць, а потім фрезерування, Другий припайка недостаючих деталей та фрезерування. Третій - спочатку вифрезерувати пошкоджену ділянку, потім зробити накладку з отворами і посадати на болти з епоксидним клеєм.Прошу допомоги у спільноти - може хтось вже вирішував таку задачу, підкажіть? Або може хтось має можливість її вирішити, не безкоштовно звісно. Прошу відгукнутись.

[Dibrovenko 19]

Далі почалась розбірка. Знявши кришку з внутрішнього боку виявилась брудна солідольно-стружкова суміш.

[Y.fowler. 928]

Четвертий. Зробити нового гартованого болта по типу рідного під М18, з нижнього торця різьба М12.  Голова без повороту затискається штатною гайкою й шпилькою на М12, при повороті шпильку викручуєм й затискається штатною гайкою.

[Dibrovenko 19]

Далі почались вірменські ребуси. Косозубі шестерні мали не повне зчеплення. Якщо видвинути піноль, з'являлась щілина 3-4мм. При цьому корпус шліцевої шестерні з 2 підшипниками був встановлений на 4 довгих гвинтах. штифтів не було встановлено.На кришці корпуса були отвори для штифтів, але далі була інша кришка. Знявши цей вузел я перебрав його правильно. Глянувши у креслення я побачив, що приводна косозуба шестерня повернута на 180 градусів, при цьому брудна чавунна стружка біля неї- від корпусу ВФГ. Тепер як зняти цю шестерню? Хтось підкаже дієвий спосіб - бо поки що в мене зняти її не получається.

[Dibrovenko 19]

Отвори під штифти почали співпадати. Подальша розбірка проявила нові несправності - відсутність шпонки на валіку та побитий валік приводу пінолі. 

[Dibrovenko 19]

З'явилися і нові питання як розібрати цей вузол?

[Dibrovenko 19]

Як витягти цього штифта? Всередині в глибині наче конічний штифт з різьбою М5, але ніяк витягти його не вдається.

[Dibrovenko 19]

Як відкрутити цього болта?

[Dibrovenko 19]

21 година тому, Y.fowler. написав:

Четвертий. Зробити нового гартованого болта по типу рідного під М18, з нижнього торця різьба М12.  Голова без повороту затискається штатною гайкою й шпилькою на М12, при повороті шпильку викручуєм й затискається штатною гайкою.

Дякую за підказку. Ідея дуже цікава, але хотілось би її  обговорити:

1.У мене Т-паз 16мм (не 18). Якщо зробити болт М16 (як стоїть рідний), а з нижнього кінця різьбу М12, то товщина стінки залишається по 2 мм на сторону, ще й з нарізаною різьбою всередині та ззовні. Чи не слабо буде? Може в моєму випадку нарізати М10? Чи витримає?

2.З'явилася така ідея на основі запропонованої - зробити Т-сухарик секторний, з отвором та різьбою М16.Головне щоб він заходив у отвір для встановлення болта. Вставити в нього шпильку М16. З кінця шпильки зробити шліц під викрутку. Якщо вертикальне положення-шпильку викручуєм ,через вже зроблений отвір, і зажимаємо шпильку гайками з двох боків. При повороті зовнішню гайку знімаємо, за допомогою шліца викручуємо шпильку, до можливості повороту, і зажимаємо штатною гайкою.

[Y.fowler. 928]

Я дав наводку, загартованої різьби на 10 на мою думку теж вистачить, можна і сухарик, принцип тей же тільки інша реалізація.

[Dibrovenko 19]

Дякую Y.fovler. за гарну ідею. Тим часом продовжуємо розбирати. Вийняли штифта, який ну дуже не хотів виходити (зворотнього молотка поки в мене немає). Трошки подвинули вал із шестернею і зняли її. Трошки попиляна- але не критично. Повернули на місце вал - розбирати далі бажання немає. Відкрився корпус, який пиляли обидві шестерні.

[Dibrovenko 19]

Хтось підкаже відповідь на таке питання: у мене Т-паз 16мм. Який повинен бути болт М16 чи М14 дя кріплення ВФГ? На робочому столі Т-паз має розмір 14мм і ,цілком резонно, використовуються болти М12. На НГФ-110 Т-паз 12мм і використовуються болти М10. Питання не просто так: у мене 1 болт М16 і у нього у нижній частині , там де немає різьби підшліфовані бокові частини. Тож виникає питання - чи рідний цей болт?

[Y.fowler. 928]

На одеському 675 болти кріплення вфг М16, гайка на 24. Який паз хз, голову знімаю дуже рідко.

[Dibrovenko 19]

, Y.fowler. написав:

На одеському 675 болти кріплення вфг М16, гайка на 24. Який паз хз, голову знімаю дуже рідко.

Я кщо подивитись стандарти то Т-пазу 16мм взагалі не повинно бути: ряд має вигляд 12, 14, 18мм. Але ж  у мене вірменський верстат, хоча і часів СРСР. Тому можливі всякі варіанти. А на Одеському 675 повинен бути Т-паз 18мм. Перевірте, коли будете знімать.

[Y.fowler. 928]

[Dibrovenko 19]

Дивлячись на фото, здається, що Т-паз 16мм

[Dibrovenko 19]

Продовжуємо роботу - помив у пральному порошку вічко рівня масла. Побачив у місцях кріплення невеликі тріщини. Попробуємо вирізати прокладку та поставити на герметик 

[Dibrovenko 19]

Прийшли штифти - накупив різних. Ставимо. Тепер маємо такий вигляд. Шукаємо фарбу- планую ЕП-140. ЕП-765, яку я використовував раніше - марка.

Змінено 3 лютого, 2023 користувачем Dibrovenko

[Y.fowler. 928]

Так, 16мм

[Dibrovenko 19]

 

, Dibrovenko написав:

 

2.З'явилася така ідея на основі запропонованої - зробити Т-сухарик секторний, з отвором та різьбою М16.Головне щоб він заходив у отвір для встановлення болта. Вставити в нього шпильку М16. З кінця шпильки зробити шліц під викрутку. Якщо вертикальне положення-шпильку викручуєм ,через вже зроблений отвір, і зажимаємо шпильку гайками з двох боків. При повороті зовнішню гайку знімаємо, за допомогою шліца викручуємо шпильку, до можливості повороту, і зажимаємо штатною гайкою.

Розвиваємо цю ідею. На просторах інтернету бачив такий спосіб обходу ремонту Т-паза - робиться Т-болт з секторною нижньою частиною. Оскільки секторна частина велика, то заводилась вона у Т-паз через відбиту нижню частину фланця кріплення ВФГ..У мене фланець цілий і відбивати його раді встановлення Т-болта з секторною нижньою частиною бажання нема. Але ми можемо зробити составного болта, який складається з шпильки М16+М14 у нижній частині та секторної нижньої частини, яка складається з 3х секторних пластин. Дві з них (нижні) повинні мати товщину 5мм,ширину сектора 27мм (як у штатного болта), а верхня секторна частина має висоту 10мм та ширину сектора 16мм (по ширині паза) Довжина такого сектора біля 90мм (достатньо 60мм), що буде перекривати виломану частину у 2 рази. Доробити прийдеться і отвір для заведення таких секторів, шляхом підшліфовування отвору для заведення з двух сторін (ззовні та всередині).У секторних пластинах робимо 4 отвори з різьбою, для скріплення пластин між собою потайними гвинтами М8. Також робимо посередині отвір з різьбою М14. Шпильку та пластини треба загартувати. Гвинти після збирання пасадити на фіксатор різьби та розкернити. Шпильку також - щоб не крутилася при закручуванні штатної гайки.

 

Змінено 4 лютого, 2023 користувачем Dibrovenko
неякісне фото

[nero 122]

3 години тому, Dibrovenko написав:

У мене фланець цілий і відбивати його раді встановлення Т-болта з секторною нижньою частиною бажання нема

Нічого там відбивати не треба, треба просто розширити "закладний" отвір, покрокова інструкція з фото є тут: https://www.chipmaker.ru/topic/243692/

[Dibrovenko 19]

Дякую nero за підказку. Я побачив, що обраний мною шлях по виготовленню секторних сухариків вибраний мною правильно. Але роширювати "закладний" отвір на всю довжину секторного сухарика я не хочу. Причини наступні : діаметр " по болтам" Т-паза у мене 150мм. Тож довжина дуги круга буде 3,14*150=471мм. Тож  частина з отвором закріплена 2 болтами складає половину круга 471/2=235,5мм. Зараз отвір має розмір 31мм. Це складає 31/235,5*100=13,1%. Розмір сухарика (вибраний по вирваному отвору) 3*31мм=93мм. 93/235,5*100=39,4%. При цьому у мене двостороння тріщина на фланці у місці де стояв штифт. При цьому товщина нижньої частини фланця (де розширювати отвір) всього 7мм крихкого чавуну і я не впевнений , що тріщина не перейшла на нижню частину. Тріщину також треба буде "лікувати" і прошу поради як це краще зробити..Крім того Т-паз на фрезері 16мм. На 16б05п, який я відновив, різцетримач встановлений на 2х пазових болтах М8 і Т-паз 10мм. Це говорить про ті сили, які на нього діють.  Тож додатково ослаблювати фланець шляхом вирізання отвору під всю довжину секторного сухарика у моєму випадку вважаю неправильним. Тому  на моєму ескізі знизу є два види із способом заведення збірного сухарика у отвір.Підпилюючи 2 краї отвору (зліва знизу справа зверху) ми також ослаблюємо фланець, але набагато меньше 13,1+(39,4-13,1)/2=26,25% і навіть ще меньше, тому що підпилювати краї отвору на 31мм з 2х боків непотрібно - для цього і вибрані 2 збірні секторні пластини по 5мм, тільки для того, щоб легше було заводити їх (по одній) у отвір. Така арифметика запропонованої конструкції.

[nero 122]

Там "закладна" частина ВФГ взагалі не працює в системі жорсткості, у вас голова при роботі працює на відрив, тому вся конструкція має три "точки контакту" - два болта "на відрив", і "точка опирання" на верху фланця ВФГ. Саме тому фланець настільки зміщений відносно шпінделя - щоб всі три точки контакту були в проекції опорних підшипників шпінделя. Тому ослаблення "закладної" частини ВФГ практично ні на що не вплине, а от збірні сухарі однозначно не матимуть такої жорсткості, як аналогічні їм цільнякові - вигнуться і не розподілятимуть навантаження рівномірно на паз настільки ж добре.

[Dibrovenko 19]

"Шпильку та пластини треба загартувати" - так я написав вище. Тож витягуватись вони не будуть, Для цього зробити їх треба із сталі 45, а не з звичайної сталі 3. Крім того, як вказано на ескізі, у мене будуть 2 пластини по 5мм, тож разом товщина 10мм. рідний болт має товщину нижньої частини 8.5мм . Тож 2 загартовані пластини 10мм не матимуть меньшої жорсткості ніж штатний болт..Крім того ,щоб 2 нижні пластини не гнулись, зверху буде 3 секторна пластина товщиною 10мм шириною 16мм.