Джалізовий соварій

  • записи
    54
  • комментария
    4
  • просмотра
    4 722

Об этом блоге

Залізне хоббі в запущеній формі.

Записи в этом блоге

Zalizovskiy

Лімб поперечки

На поздовжній подачі мого токарного лімб був присутній з моменту його народження - фабричний.

А от на поперечці стирчав лише шмат шпильки та гайки. Це було вельми незручно. Якщо при "ловінні соток" я використовував стійку і індикатор і таки влучав в розмір, то при звичайних проходах користувався лише інтуїцією. Доходило до маразму - посадку під підшипник ловив, а при обдиранні міг пролетіти на пів міліметра. Довго так тривати не могло. Треба було або городити якийсь ПЦІ, або лімб. Ще коли починав ліпити докупи малого токарного вирішив, що при його створенні постараюся не використовувати мікроконтролери і сучасну електроніку (я сам електронщик по одній із професій), а обійдуся механікою і класичними рішеннями. Такий собі своєрідний відпочинок від сучасних технологій.

Отож зупинився на класичому рішенні. Стало питання заготовок. Про литво я вже писав. Після кількох днів експериментів я став власником кількох алюмінієвих відливок. Із одної з них я виточив нерухомий диск із вказівником:

lathe_limb_1.jpg

Коментар щодо тимчасового - ота залізяка, яка прикриває гвинт поперечки планувалася як тимчасова. Скоро рік їй буде.

Тіло лімба і втулка:

lathe_limb_2.jpg

lathe_limb_3.jpg

Через втулку підтискається підшипник, вона сталева. Видно раковини на відливці - сховав їх на тильній стороні.

У втулці є проточка, в якій вставлено обрізок стрічки рулетки. То пружина така імпровізована.

Наступна проблема, яка виникла - створення ділильної приспособи для нанесення поділок.

Гвинт поперечки зроблено із будівельної шпильки діаметром 12мм і кроком 1,75мм. Не надто зручний крок. Прикинувши я вирішив ділити лімб на 35 поділок, через 5 соток. Шкала була надрукована на папері і наклеєна на фанерний диск діаметром 160мм.

lathe_indexing_1.jpg

Закріпив диск звичайним анкерним гвинтом:

lathe_indexing_2.jpg

Щоб зафіксувати патрон при нарізці міток нашвидкоруч зробив ось такий стопор:

lathe_stop.jpg

В головці гвинта просвердлено отвір і туди запресовано латунну вставку, яку потім обточив.

Різець зробив із звичайного швидкорізу:

lathe_limb_4.jpg

Як не дивно, такий сетап забезпечив цілком достатню точність. Я для перевірки пройшов два кола  - мітки співпали ідеально.

Цифри набив китайськими 2мм штампами. Тут я поспішив, не став робити якусь приспособу для точного позиціонування штампів. Вийшло так собі, але хай це буде мотивом зробити краще.

lathe_limb_5.jpg

Для перевірки спробував проточити щось орієнтуючись по лімбу. Після пари спроб вдалося легко досягти точності в 5 соток при проточці діаметра.

 

Висновок: лімб є зручною і потрібною штукою. Усім саморобникам рекомендую оснащувати свої творіння лімбами. При проектуванні верстатів намагайтеся використовувати гвинти із цілим кроком. У випадку готових базарних шпильок найбільш прийнятною є як про мене шпилька діаметром 18мм. Крок у неї 2мм.

Не робіть лімби малого діаметру. Якщо є можливість, намагайтеся зробити їх якмога більшими. Мій лімб має діаметр близько 50мм.

P.S. Накаточних роликів у мене ще немає.

 

Zalizovskiy

Майже рік токарний вмикався банальним встромлянням вилки в розетку. Часто це було незручно, інколи - небезпечно.

І от, сподобився я зробити кнопочний пульт. Кнопки використав із вбудованим реле. Такі часто ставлять в бетономішалках. Штука зручна і практична. Корпус зробив із обрізка оцинкованого профілю.

lathe_on_off_1.jpg

lathe_on_off_2.jpg

 

Zalizovskiy

Фото "ливарні"

Як часто трапляється, піч зробив із того, що під ногами валялося:

foundry_1.jpg

foundry_2.jpg

Так, без колісників, повітря просто вдувається збоку. В якості палива використовував деревне вугілля, що отримав після пересіювання попелу.

Результат:

foundry_3.jpg

Два пробних "млинці" та заготовки лімбу та ролика для гріндера.

Zalizovskiy

Ливарня

Зварганив імпровізоване горно, назбирав алюмінієвого металолому і зробив своє перше алюмінієве литво. Після кількох спроб вдалося відлити цілком пристойні заготовки на ролики до гріндера.

Задоволений собою.

Zalizovskiy

Знайшов час на конструкцію вихідного дня.

Малий токарний, як не дивно, з самого народження був здатен відрізати. Обережно, невеликі діаметри, вузьким різцем але в нього це  виходить.

Аж ось впарило мене відрізати заготовку 70мм діаметром.

Лол, кєк, мда...

Коротше, допилював я ту залізяку ножовкою. А по завершенню згадав, що існують в природі пружинні різці.

Порився в своєму підверстачному металоломі, трішки попрацював і зліпив наступну споруду:

spring_parting_tool_1.jpg

spring_parting_tool_2.jpg

Як видно, в якості ріжучої частини я використав обрізки циркулярного диску з твердосплавними напайками.

Товщина основної частини 12мм, отвір діаметром 10мм.

Спочатку сумнів викликав спосіб кріплення ріжучої частини (гвинтом із конічною головкою). Але після перших спроб конструкція довела свою життєздатність.

Пластина, яка затискається в різцетримач прикріплена до основної двома гвинтами, штифтом та ще й краплею зварки ззаду.

Ріжучу частину взяв із якогось китайського донора. Твердосплавна напайка виявилася дрібною і вельми твердою. Точилася вона досить неохоче. А малі габарити твердосплавної пластинки сприяли її вириванню при перекосі різця. Я плюнув і розкромсав старий бошівський диск. Твердосплавна частина там була немалих габаритів і точилася дуже схоже на ВК8.

Як результат вищеописаної діяльності я отримав можливість зовсім без проблем відрізати шайбу від кругляка діаметром 75мм.

Усіляко рекомендую описану конструкцію для повторення.

Zalizovskiy

"Врятував від мартена" (с) плитку 250х250мм.

Стан цілком пристойний. Гвіздки на ній не рівняли, посередині симетрична яма до десятки. Скоріш за все віддам на шліфовку. Шабрити немає по чому,  а на "три плити" у мене не вистачить ні терпіння, ні часу.

250x250_1.jpg

250x250_2.jpg

Zalizovskiy

Типовий спосіб виготовлення шківів в домашніх умовах (за виключеннями ДМ) - відливання із алюмінію заготовки і наступна токарка. Як варіант "зовсім нашвидкоруч" - точіння шківа із фанери. Якраз фанерний шків у мене зараз і працює. Він добряче підтерся і під навантаженням інколи підсмерджує паленим деревом. От я і почав задумуватися про заміну. Домашньої ливарні у мене поки ще немає (але буде, надіюся).

І от, під час подорожей по YouTube трапилося мені наступне відео:

Поміркувавши я дійшов думки, що подібне реально зробити і на моєму саморобному станку.

Звичайно, 4мм залізом мій "гном" вдавиться, а от 1.8-2мм думаю загне.

Отож до роботи. Роликом я вже хвалився. Виточив оправку:

skevemaker_1.jpg

...на яку надягнув шайбу, яка буде формувати профіль половинки шківа:

skevemaker_2.jpg

Центральний отвір заготовки діаметром 20мм вирізав коронкою. Вона має товщину 2мм і фіксується набором різнокаліберних шайб. Звичайно, такий спосіб кріплення лише перевірочний, треба буде виточити номальну шайбу для притискання.

skevemaker_3.jpg

Перший облом, який мене спіткав - різцетримач виявився нездатним надійно зафіксувати ролик. При боковому навантаженні він поступово сповзав і кут загинання кромки мінявся.

Викрутився я ось так:

skevemaker_4.jpg

Знову ж все на шайбах. Нормальна втулка для притискання в планах.

Після того, як зафейлив першу заготовку, наступних дві вийшли без проблем:

skevemaker_5.jpg

Нашвидкоруч зібрав шків на оправці - працює! Пасок щільно прилягає, не проковзує.

Проміжний результат позитивний!

skevemaker_6.jpg

Zalizovskiy

Добре бути любителем без досвіду. Будь-яка практика і нові вміння викликають відчуття власної значимості і всемогутності. :)

Давно не працював за токарним - то ремонт, то робота. А от на цих вихідних потокарив донесхочу.

Вирішив випробувати одну штуку, про яку розкажу пізніш. А для цієї штуки потрібен ролик, який можна затиснути в різцетримач. От і взявся за роботу. В якості ролика використав підшипник, рішення очевидне. 

Точу вісь ролика:

roller_1.jpg

Заготовка - шток від амортизатора.

 

roller_3.jpgroller_2.jpg

Свердлю.

roller_4.jpg

Ріжу різь.

roller_5.jpg

Зібрав. Сіло щільно, посадки я вже навчився робити.

roller_6.jpg

Фрезерую площину.

Одне із застосувань показав у відео:

 

Zalizovskiy

Поточне

Зараз роблю ремонт в будинку, не до чіпмейкерства.

Але токарний виручає час від часу: то шайбу специфічну виточити, то оправку, то підрізати щось. На диво помічний девайс в побути вийшов, навіть не очікував.

Пробігся по металоприйомках, арматуру шукав. Випадково знайшов обрізки товстостінної труби (зовн. 42мм, внутр. 25мм) 100-200мм довжиною, обрізки кругляка 25-32мм та багато інших смаколиків. Ледве допер до авто. :)

 

Zalizovskiy

Як і обіцяв, доробив захист круга у дерев'яного точила.

Захист круга у китайських точил складається із двох боковух і полоси між ними стягнутих гвинтами. Що дозволяє швиденько зробити захист потрібної ширини вирізавши нову полосу.

Так я робив у точильця, так зробив і тут. Нова полоса:

wooden_grinder_3.jpg

Балончик з сірою фарбою скінчився, отож деталь буде чорною.

В зборі:

wooden_grinder_4.jpg

Витиснув все можливе із конструктиву (відстань від круга до гвинта, що стягує боковухи):

wooden_grinder_5.jpg

Zalizovskiy

200мм

Замінив у дерев'яному точилі оцупок круга на нормальний 200мм круг шириною 25мм. Ширини захисту, як і очікувалося не вистачило, отож прийшлося робити нову, бляшану полосу, яка задає відстань між боковими панелями. Я так робив у точильці, після заміни оправки. Нова, ширша бляшка вже вирізана і пофарбована - сохне. Фото результату завтра.

200mm_63C.jpg

Стартує точило помітно важче, але потужності вистачає з немалим запасом. Точити різці таким кругом - одне задоволення.

Zalizovskiy

Дерев'яне точило

Після того, як я зломав перший різець в токарному, постало питання як і чим його точити.

Першого постраждалого я з горем пополам заточив на Точильці.

Але швидко зрозумів, що чахоточний движок і електрокорунд це не для твердосплаву.

В спадок від дідуся мені залишився насос БЦ-1.1-18-У1.1. Як насос він був так собі, а от як на донора я на нього поглядав не раз. Одного дня я таки взявся за болгарку і відпиляв йому кожух крильчатки. Потім в такому стані він провалявся з пів року. А згадав я про той оцупок лише з появою токарного. Поміняв підшипники, Затиснувши на розжим в токарний передню кришку ліквідував сліди відрізання і вивів площину. Постало питання як те добро закріпити, адже ніяких лап у движка не було.

Вирішив питання я характерним для себе способом, використавши те, що було під рукою. Під рукою на той час опинилися обрізки 20мм ламінованої фанери. Захист я позичив у точильця, пускові і робочі конденсатори використав штатні. Лише замінив термореле на кнопочний вимикач.

Вийшла ось така конструкція:

wooden_grinder_2.jpg

Оправку купив на базарі, готову. Вал двигуна прийшлося обробити болгаркою, він там 17мм в діаметрі.

Круг поставив із загашників - обпилок 150-го 63С. Планую замінити на 180 або 200мм.

В коробці під двигуном конденсатори. Залишилося зробити освітлення і підручник.

Парочка трударів:

wooden_grinder_1.jpg

Zalizovskiy

На роботі часто доводиться розраховувати довжину заготовки для згинання деталей. А так як у наших конструкторів систематично виникають проблеми із проектуванням чогось складнішого ніж два перехрещених дрючки, то треба брати ініціативу в свої руки.

Більшість радянської літератури про згинання листових матеріалів добряче заморочена, щедро пересипана теоретичними викладками пополам із емпіричними таблицями. Не дивно, що наші конструктори систематично "дають в штангу".

На щастя цікавий дядько, який крім основного профілю ще й музикою захоплюється, Olaf Diegel професор Оклендського університету, що в Новій Зеландії, на дев'яти сторінках розповів про те, на чому стопоряться наші конструктори. А я ділюся з вами цією інформацією:

Олаф не обмежився теоретичними викладками і написав калькулятор, який досить точно рахує необхідні нам довжини (посилання).

Zalizovskiy

Конструкція, яку я обрав є простою і дозволяє відразу отримати робочий верстат. Але її простота обмежує або ускладнює подальшу модифікацію.

От на цю особливість я і нарвався (і ще не раз нарвуся).

Стало питання "- Як зробити задню бабку?". Відносно невеликий хід поперечки диктує розташування супорта і передньої бабки. Якщо зробити класичну схему з довгою станиною і  задньою бабкою на ній, прийдеться робити довжелезну тонку піноль, яка нависатиме над супортом, щоб "перескочити" його. Ну а додаткових 300мм станини будуть обслуговувати задню бабку, забезпечуючи їй переміщення на 200мм. Явний оверкіл, враховуючи бюджетність моєї конструкції.

Тому було вирішено робити ось таку схему:

lathe_tailstock_1.jpg

Направляючі - штоки із амортизаторів, діаметр 22мм. Оце творіння якраз і робилося для того, щоб розточити отвори під штоки (пост про це).

Кроштейни прикріплено до станини гвинтами, ніякої зварки.

Бабку вирішив зробити без пінолі, для затискання деталі і свердління планувалося переміщувати усю бабку гвинтом.

Трохи сумбурне відео про це господарство:

Підспудно я очікував, що подібна схема, вірніш моя реалізація, працювати не буде.

Так воно і вийшло:

Тим не менш, я швиденько зварганив із шпильки центр і таки проточив довгу деталь з метою перевірити загальну жорсткість конструкції. Вийшло непогано, все ж погана задня бабка значно краща, ніж її повна відсутність.

lathe_tailstock_2.jpg

Щодо жорсткості. Якщо в різцетримач затиснути індикатор, лапку якого вперти в рухому платформу бабки, руками взятися за правий кронштейн і натискати перпендикулярно до направляючих, то вдається наміряти 5-6 соток. Якщо впертися, вилупити очі і тиснути щосили, то можна дотиснути до десятки, але стіл вже їздить по гаражу. Для такого субтильного рішення цілком достойно, як про мене.

Тому прийнято рішення робити задню бабку з піноллю але на наявних направляючих і механізмові переміщення.

А поки що використаю "існуючі надбання" для люнета, який теж в планах.

Zalizovskiy

Бронза

Сьогодні вперше точив бронзу. Порівняно із залізом точиться легко і невимушено. Пробував відрізати рапідом. Відрізає, але вимагає значно більшого зусилля врізання на початку. Рапід просто ковзає по поверхні. Твердосплав ріже як масло. Я так зрозумів, по бронзі краще працювати чимось твердосплавним.

Взагалі, порівняно із залізом, до якого я вже встиг звикнути відчуття якесь іграшкове, так все легко відбувається. :)

Zalizovskiy

Після того, як патрон став на своє місце, залишилося доробити ще одну дрібницю. У бабці позаду, між шківом і заднім підшипником світилася чимала діромеха. Штатно там повинна бути шліцова частина другого фланця. Якого у мене не було. Але у мене залишилися обрізки того, з якого я робив планшайбу. І в мене проскочила думка "- А може спробую її порізати?". Видобув із своїх запасів брусочок рапіду, заточив його як умів, зобразивши відрізний різець. Вийшло так собі, але за кілька спроб я підібрав більш-менш вдалі кути.

Залишок фланця взяв на розжим, за кромку 4-5мм шириною. Акуратно, помаленьку, попердюючи, але станочок різав!

Не сколупував голочки, а давав нормальну стружку. Діаметр фланця в тому місці становив десь з 70мм, метал був трошки прикалений, що ускладнювало задачу. Подавав я помаленьку, але фланець в кінці-кінців здався.

lathe_cutting_1.jpg

Я обнаглів, запхав в патрон якийсь шмат кривезної труби і спробував різати його. Не те щоб ідеально, але я його відрізав.

lathe_cutting_2.jpg

Я не очікував, що моя саморобка от так відразу буде хоч якось різати досить незручні заготовки. Це було вельми мотивуюче. Відразу згадалася цитата: "Для вузла кардана то непринципово, але це зменшить допустиме радіальне навантаження та жорсткість Вашого вузла. Пластик точити і то легенько." звідси

Обрізок труби я трохи розточив зсередини, обрізок шліців трохи підторцював отримавши такі супердеталі:

lathe_parts_1.jpg

Обрізок труби став своєрідною дистанційною втулкою, одним боком вперся у внутрішню обойму заднього підшипника, за ним стала шліцова шайба. Її підтиснув шків.

lathe_headstok_cap.jpg

Діромегу вдалося затулити.

 

Zalizovskiy

Мітчика я переміг. Ціною роздовбаної шліцової. Але постраждала вона лише естетично. Міцність тої досить дебелої залізяки не була порушена.

Зібрав те господарство: спочатку залишки шліцової, на неї лягає заготовка планшайби, яка одночасно сідає на циліндричну посадку шпінделя. Знову шпилькою все це господарство стискаю шпилькою, затягую гвинти в отворах, де щойно нарізав різь і приварюю шліцову до заготовки планшайби. Так як навантаження на зварку буде невелике, фактично лише частина обертального моменту, то роблю три відрізки шва по півтора сантиметри довжиною. Варити незручно, оперую фактично в щілині шириною трохи більше 10мм. Але я справився.

Ще один момент. Заготовку планшайби спеціально брав із низьковуглецевої сталі, щоб не загартувалася при зварці.

Викручую вже непотрібну шпильку і починаю дерти:

lathe_turning_chuck_mount_1.jpg

Кути заготовки трохи зрізав болгаркою. Це полегшило роботу, але все одно для станочка процес став випробуванням. Яке він з честю витримав.

Заготовка з-під газорізу, мала кілька твердих включень, які майже відразу скололи пластинку на різці. Перевернув її і продовжив роботу.

Поступово почали проявлятися контури планшайби:

lathe_turning_chuck_mount_2.jpg

Відео процесу:

Ще трошки роботи і маю гарненьку планшайбу, на яку щільно, але від руки сідає патрон:

lathe_turning_chuck_mount_3.jpg

Розмічаю і свердлю отвори, прикручую патрон і маю:

lathe_mounted_chuck.jpg

Пізня ніч, стомився ледь з ніг не падаю. Але не втримався, затиснув якийсь обрізок труби, проточив. Точить!

lathe_chuck_first_run.jpg

 

Zalizovskiy

Щоб закріпити патрон на шпінделі, необхідно до чогось причепити планшайбу. Звичайно, кортіло просто приварити на кінець валу шмат заліза і проточити його. Але тоді передня бабка фактично стає нерозбірною, якщо витягти вал з підшипниками з корпусу теоретично ще можна, то зняти передній підшипник і його кришку - ніяк. Тому це не наш метод. Вирішив використати шліцову частину фланця кардану, який в мене був. Планшайба буде зафіксована від радіального переміщення тугою посадкою на циліндричну частину шпінделя (яку треба проточити), а від провертання будуть страхувати шліци, які будуть піджиматися додатково гвинтами. Крім того, шліцова частина буде впиратися у внутрішню обойму переднього підшипника, додатково посилюючи усю конструкцію.

Не полінувався, виставив співвісність супорта і бабки. Базувався по корпусу бабки, площина прилягання передньої кришки пласка і рівна.

Отож, спочатку проточую циліндричну посадку для планшайби:

lathe_turning_spindle_2.jpg

Вибачайте за якість, фотографував на упаковку від жигулівського масляного фільтра.

Видно картонний пильник, це я так пожалів передній підшипник.

Далі одягаю на залишки шліців фланець, притискаю його шпилькою крізь прохідний отвір шпінделя. Торцюю:

lathe_turning_spindle_3.jpg

До фланця притискаю і прихвачую зваркою по кутках заготовку майбутньої планшайби:

lathe_turning_spindle_4.jpg

Розточую в заготовці отвір по діаметру циліндричної частини, яку я проточив раніш.

Для вас це все звучить банально, але я тоді наче на Місяць висаджувався: вперше працюю розточним різцем, вперше переточую різці для своїх потреб, ломаю їх, знов переточую.

lathe_turning_spindle_5.jpg

Проточив, розібрав те господарство, відрізав наварену заготовку.

Болгаркою відрізав шліцову частину від фланця і обточив її:

lathe_turning_spindle_6.jpg

У мене з'явилися дві бази для планшайби.

На циліндричну частину тугенько саджу заготовку планшайби, додатково притискаю її шпилькою і торцюю:

lathe_turning_spindle_7.jpg

Потім свердлю отвори в шліцовій частині, щоб затиснути її на шліцах. Нарізаю там різь М6 і ...вриваю мітчик. Наступних три години я його звідти виколупую. :)