ryazanovpavel69

шукайте токаря з верстатом, що має РМЦ від 1200 мм (на кшалт ДІП-500) з великим люнетом і буде вам щастя - не треба нічого варити - наріже прямо на трубах різьби. і термообробляти без зварювання особливої потреби не буде

відписався. маме таких мічиків маю з запасиком

забрав би й випалювача, й краскопульт. випалювач з латром в купі - то суперовий набір восковника, щоб моделі для лиття збирати, а краскопульт батькові подарую - забор на дачі фарбувати. які саме свердла й мічики цікавлять? - є ціла купа різних

конуса разные бывают. не всякий конус можно смещением центров протачивать, некоторые только поворотом малой подачи можно

А на біса для простої автоподачі крокові двигуни тулити? Звичайна дриль плюс, при бажанні, якщо дриль не дає достатньо повільних обертів, редуктор. я таким чином мехподачу на фрезерувальному столі реалізовував. а зупинку подачі чи реверс в потрібному місці можна реалізувати кінцевичком, який посувається по лінійці і вимикає подачу, коли каретка дойде до потрібного місця.

Сегодня там же разжился поворотным основанием с лимбом от фрезерных тисков, десятком дисковых фрез 3-х сторонок с наборными ножами и несколькими левыми метчиками. Ps: контакты стекольщика сбросил в личку.

Тут немного другое тз: у меня 6м82, посему ваять планирую голову, примерно аналогичную модификации "ш" - с поворотным в двух плоскостях фланцем. 30 кг болванка из стали 40х на флянцы уже запасена, плюс несколько 45-х плит на усиление посадочного места под вфг на штатном хоботе а сам корпус скорее всего будет из толстостенной котловой трубы примерно сотого с плюсом внешнего диаметра осталось добыть частотник 1,5-3 квт, подходящий шпинделек заводской с минимум км-4 и приступать к работе. Но это все на далекую перспективу, т.к сначала надо сам станок запустить и привести хотя бы в паспортные показатели.

На этой штуке можно производство декоративной заклепки наладить с фигурной шляпкой. Если из латуни делать, то на Европу мастерам такую заклепку можно по 30-40 центов за штуку гнать.

Лежит у меня болванка немагнитной нержавейки в виде изогнутой буквой г конической отливки длинной около полуметра, толщина от 50 до 120 мм. Со слов продавана, из этих отливок во времена оны на их заводе делали огромные форсунки для тэц. Если интересно кому будет, отсниму и выложу тут. В перспективе будет пилиться мехпилой на блины и более компактные болванки.

Еге ж. Є один дядько, шо на олх-сі вже четвертий рік комплект фрезерувальних голівок до 1м95-го токарника продає. Колись, коли я ще на повному сер'озі вважав, що один універсальний верстат може замінити чотири спеціалізовані, я навіть з ним спілкувавсь в личці, й дядько ладен був віддати весь комплект за 5 тисяч, але господь мене запобіг від безглуздої витрати, й дядько зоставсь й надалі торгувати тими голівками. З того часу долар впав на 4 гривні, а ціна на лот зросла з 5,4 до 9 тисяч. Де сенс? Де логіка?

А по якій ціні ви свою вдачу розпродаватимете? Як людина, що вже з десяток років час від часу моніторить металоломи, і навіть має вже своїх особистих "агентів-постачальників" у прийомках, то скажу вам, що останні 3-4 роки знайти таку розкішну халяву, як-от ви щойно описали, шанси буде не вищі, аніж виграти мільйон у державній лотереї - нібито в усіх теоретично надія є, але джек-пот завжди хапають геть зовсім невідомі вам люди, і ніколи ви. Та чи то виграєте, хай не джек-пот, а п'ятий-шостий виграш в тиражі, от ви особисто, що з тими грошима робити будете? - роздасте жебракам, проп'єте чи на сімейні потреби витратите? Бізнес на сортуванні лому та прийомках - то такий самий бізнес, з такими ж ризиками та витратами, як і будь-яка інша справа. Хто отим займається на сер'йозному рівні, а не так як я разом на місяць шляхом з роботи на дві-три металобази заскочить, мусить хиба що не щоденно об'їжджати цілу купу прийомок першої та другої ланки, пригодовувати цілу купу різчиків, та роботяг на кранах і пресах, вміти домовлятися з бригадирами та хазяями прийомок, давати консультації що варто відкопати, а що сміливо можна кидати під прес, а вже скільки поточних витрат гатити на копитні та представницькі розходи, годі й згадувати. А ще треба мати неабиякого розміру приміщення, де б ото усе зберігається та відновлювати, бо навідміну від розповсюдженого стереотипу, в брухті на 90% ви можете знайти саме брухт, до нього ще й купу часу й сил треба додати, щоб ото все довести до товарного вигляду, а потім ще неабиякий талант і купу часу мати, щоб вигідно позбутися отого всього, що знайшли, правильно опознали, відмили-відремонтували та зберегли у доброму стані, поки йде реалізація.

Насколько мне склероз не изменяет, не 24, а 32 вольт и сеть переменная, без диодного моста.

Шоб ото щастя отримати, тен бур ще треба досить неабияк хитро заточити. Не кожен з першого заходу посилить.