andrysir1

Тему можна закривати. ШВП проточне і встановлене. Ціна проточки 600грн.

Спробуйте вивести дві окремі програми для кожної площини. Тобто орієнтуєте обробку щоб вісь зет співпадала з напрямом руху інструменту. Виводьте лише ті траекторії, які є в тій площині. Перевертаєте деталь, перевернеться і зворотня площина. І знову виводьте лише ті траекторії, які є на площині(стороні). Однією програмою вивести буде складно. В постпроцесорі треба робити змінні робочі площини і постійно їх аналізувати для кожної траекторії, і інвертувати чи підмінювати осі місцями, якщо площина не верхня. щоб все виводились адекватно в трьох осьовому станку. Кам же не знає, що ви хочете вручну перевертати чи повертати деталь навколо якоїсь робочої осі. Йому весь алгоритм на ці всі варіанти треба розписати в постпроцесорі, для того, щоб вивести все однією програмою з зупинками обробки для ручного перевороту і продовження роботи. Сам в соліді не працюю в ніколи не працював. Привик до Альфакаму на деревообробці, так і працюю в ньому і при обробці металу чи токарці.

Підшипник, або його доріжка не перпендикулярний до осі шпінделя. Сепаратор з наповненням рухається ніби по різьбі відносно шпінделя. При прямих обертах шпіндель прижимається до упорного, зазор мінімізується, при зворотніх навпаки віддаляється( зазор збільшується) , і биття відповідно. Іншого пояснення згідно наданого опису, логічного принаймні, я не бачу.

Шпилька з піноллю не може бути цільною деталлю... Дивлячись на перше фото, то там шліци здається нарізані( ніби як на шестерні). І зверху мала б бути фіксація вказівника глибиноміра. На корпусі спереду напевно має бути упор прикручений, а на( чи до) цю шпильку надівається шток і фіксується до шпильки ручкою типу такою як на фото, яке скину нижче , для виставлення глибини свердління. Тобто шток рухомий і прижимається до шпильки з таким вильотом, який потрібно. І при ході пінолі цей шток впирається в упор на конкретній дистанції, і не дає засверлитись глибше. Шпилька має відкручуватись від пінолі це 100%. Такі думки... В живу цього станка не бачив.

Веселі люди.... Берете ключі і розбираєте... Чи Ви думаєте тут "Ванги". Яке питання, така і відповідь.

Використовуйте просто через радіус, а не через центр окружності. Бо якщо через центр окружності писати, то центр має бути чітко в конкретній точці з точністю розміщення станка. Якщо хоча б на одну найменшу позицію розрішення станка кінець чи початок окружності, описаної через її центр, не лежить на описуваному колі математично- розрахованої системою, то буде така помилка. При інтерполяції через радіус дуга завжди опишеться маючи дві точки і радіус, Лише коли радіус в програмі буде меншим за половину відстані між точками, тоді виб'є помилка по радіусу, в інших випадках завжди побудується траєкторія. Якщо писати через центр, то обидві точки, і старту і кінця дуги мають чітко лежати на описуваному колі відповідного радіусу. Якщо варіанту описувати через радіус нема, то треба привести в відповідність по точності і Кам і стойку,. Тобто точність виведення координат співпадала з точністю станка. Бо наприклад: точність станка 1 мікрон, в точність кам-системи одна сотка. І Кам заокруглюватиме координати, а станок бачитиме не співпадіння траекторії, бо він бачить нуль мікрон, а по факту там було 4 мікрони але постпроцесор заокруглив координату.

Не маю такого і не знаю, але по ідеї ( якщо дивитись на ескіз шпінделя) штревель мав би мати потовщення зразу після різьби до діаметру 20 в мінусі, або 18 в мінусі( як бурт) і він вставляється в шпіндель через конус і не пролітає навиліт через шпіндель, а впирається в нього отим потовщенням. І коли на зажатому інструменті відкручувати штревель, то штревель впирається в шпіндель, і відкручуючи ,різьба виштовхує інструмент з конуса. Якщо робити під розмір уступу 20, то сама різьба має бути не довгою, бо тоді оправка не сідатиме на конус зразу до кінця, а лише закручуванням шревеля, що трохи незручно, бо треба однією рукою підтримувати оправу, іншою закручувати штревель.

Вставлю свої п'ять копійок. 2 автомати ставити для кожного інвертера немає сенсу, так як ток розряду чи заряду можна настроїти на кожному окремо програмно. Автомат мав би стояти на акумуляторі і захищати його від перегрузу чи для розмикання петлі( як простий вимикач). Якщо поставити два таких автомати на кожен інвертер, то може вийти так, що кожна фаза візьме ток розряду 140А( для прикладу), автомати не вибють, а БМС вирубає все, бо сумарний ток перевалить за 250А. Або не вирубає, тоді може бути взагалі біда... А якщо інвертер до того ще не може працювати без акума, то можна пошкодити сам інвертер коли відвалиться БМС по перегрузу. По хорошому мало б бути так: дві шини, плюсова і мінусова. Туди сходяться всі інвертери і звідти ж іде на всі акумулятори. А захисти вже стоять на стороні того приладу, який планується убезпечити. І з розрахунку на потужність того приладу( віддаючи чи приймаючу). На акумі 15 кВт мав би бути автомат 100% штатно( або плавкий запобіжник), бо надіятись на те, що БМС не проб'є при наприклад короткому замиканні на монтажі неможна. Вже є досить відео, де БМС не розриває петлю, а починає плавитись. І ще. Наскільки мені пам'ять не зраджує, то в двохполюсному автоматі має підключатись і "+" і "-", а не наприклад "+" одного інвертера і "+" другого, бо на полюсі зміниться напрям магнітного поля, і дуга випалить сам автомат всередині.

В мене питання не по технології, а по пошуку майстра для виконання. Надам опори, гайку для контролю входу в вісь, 4-х кулачковий патрон для виставлення без биття. Різців нажаль немає, лише 10-ті... Якби вал проходив в шпіндель ТВ16, то зробив би сам без проблем, а так жаль. Бо розсверлювати шпіндель немає охоти( стінка на зуби трензеля лишиться дуже тонка). 16-ті вали точаться без проблем, а на таку довжину вже треба 25- ті в ідеалі, але не проходять по габаритах гайка і її корпус, тому зупинився на 20-х. Якщо ціна роботи з пересилкою вилізе за 1500грн, то швидше за все замовлю вже проточений вал в Україні, але знову ж таки довжини тут кратні 100, і треба хімічити...

Все обговорюється... На BK посадка 0+0,01. На ВF: -0,005-0,015. Якщо в мій ТВ16 через шпіндель вліз би вал на 20, то проточив би сам, а так треба більший станок. Не звернув уваги при замовленні, що вали не проточені, бо продавця, який би відправив таку довжину шукав дуже довго... Всі до 1500(1600) відправляють на ура, а замовляєш довші і починаються танці з проханням зняти замовлення через неможливість відправки, або буде дуже дорого... Домовився з китайцем, що він організує доставку через федекс, все прийшло через 24 дні, правда доплатив йому ще 8$. Ціну на таку роботу не знаю, тому на бюджет не акцентую уваги... Технологія, як на мене, проста, але трохи заморочлива: фальш корпус( підходяща втулка) в патрон, проточка на чисто, фіксація гайки з накрученим валом, фіксація вала від повороту, обробка одного кінця( торцовка, зацентровка, підпор зб якщо треба, проточка), розфіксація вала, скручування в середину шпінделя, розворот вала, накручування іншим кінцем з сторони зб, фіксація, проточка другого кінця. Потім зажим за сам вал і нарізка різьби, щоб часом не провернуло при нарізці на повідку. Це я так би робив, але майстри роблять по різному, головне, щоб осі обертання посадок підшипників і канавок швп співпали і биття було мінімальним.

Доброго дня. Шукаю виконавця для проточки кінців ШВП 2005 під стандартні посадки опор ВК15/ВF15. Довжина ШВП чуть більше 1850мм. Ескіз і допуски на фото. Соосність до ходу до 0.02мм

Швидше за все торба ШВП. Або гайці, або валу. Ще може бути торба підшипникам в опорі, і це швидше за все, якщо аварія лише в один бік спрацьовує. Збільшення "вікна" помилки це лише відтягування ремонту і виходу з ладу ще якогось зараз робочого вузла. Високочастотний свист це резонанс, який привід намагається компенсувати, але момент через люфти більший ніж треба і зворотній зв'язок вилітає за межі допуску... Спершу треба добре перевірити механіку, якщо станок до цього був робочий, а вже потім лізти в привода. Ще варіант переламування кабеля енкодера. Це теж варіант один з основних, який треба перевірити, якщо привід вилітає в одній і тій самій точці. Але переламаний кабель буде спрацьовував на любій швидкості подачі... Треба на стойці або в приводі дивитись Pos Error і одночасно збільшувати по трохи подачу, щоб відловити момент через що вилітає привід. На стабільній подачі відставання теж має бути стабільне... Воно може бути різне( в залежності від подачі), але завжди стабільне...

Переверніть саму лицеву панель "догори дригом" та поставте під ліву руку. Автомат стане з самої лівої сторони, не заважатиме, інвертер не закриватиметься рукою, та кнопка "стоп аварійний" стане найближче до руки чи ноги... Управляєте лівою, відводите правою, звісно якщо Ви правша. Ставте так по висоті, щоб при ввімкненні джойстика в нижнє положення рука була майже розправлена в лікті, а управлялось лише кистю руки, тоді втоми не відчуватимете.

Чесно... Жадність фраєра згубила... Для 24В системи: Тримайте на ячейках максимум 3,5-3,55В через БМС, напругу Бульк на інвертері 28В, і нічого ніколи не зірветься. Току не буде, якщо напруга його не продавить. Тому, якщо напругу заряду обмежити, то ток ніколи не потече в точку з більшою напругою. І перезарядки ніколи не станеться. Фізика така штука... І не треба розраховувати лише на БМС, інвертер теж може обмежити заряд. Ну і всякі еквалізації в інвертері повідключати нафіг.

Розширте ще повздовжній розріз зразу ж. Зовсім чуть-чуть, щоб не прийшлось ще раз розбирати. Бо якщо є сильна виробітка, то може вийти так, що при регулюванні буде зжимало його в нуль, особливо якщо ще будете пришабрювати втулку на контактні плями. Дехто фульгу підкладає між корпусом і втулкою, якщо сильна виробітка. Але краще правильно втулку регулювати, якщо різь на ній дозволяє накручування гайки хоч чуть-чуть на втулку.