Реновація 6720 ВФ2, 1988 року.

[Ode$$it 47]

Чего это редкость, по моему все 6720ВФ2 идут на швп по всем осям. У меня тоже такой есть, но без головы правда

[Саша 1 152]

Так, вф2 всі на КГП, я теж таке чув.

[Саша 1 152]

А далі був процес чищення від іржі, відмивання, шпаклювання, грунтування і фарбування:

 

        

 

Після того почалося збирання фрезера на його ПМД:

 

 

 

А так влаштовані мастильні уловлювачі в основі колони:

 

    

 

Колір верстату старався підігнати до кольору морської хвилі. Приємний колір, та й верстат родом з Одеси...

 

 

Змінено 24 вересня, 2019 користувачем Саша

[Саша 1 152]

 

Збирання також краном.

 

Як подати мастило на нижню призму ластохвоста шпіндельної бабкі?

Так само як і на верхню частину - гнітом.

Сверлимо отвори, нарізаємо канавкі бормашинкою і вкладаємо відрізкі шнурків:

 

     

 

     

 

Але кінчикі шнурків треба перекінути в напрямі до КПП, бо зпереду мастильну вану займає велика косозуба шестерня горизонтального шпінделя. І вона може висмикнути ті шнуркові гніти з їх отворів.

[Саша 1 152]

Елєктрошафа перед чищенням і фарбуванням:

 

 

Перед тим як зафарбувати виявив на шафі такій привітик з тих часів:

 

 

На колоні напрямні без видимого зносу:

 

  

 

Для самозаспокоєння приклав кутник до напрямних, тіпа перевірити перпендикуляр...

 

 

Отвори в тумбі під віброопори в мене були ф18 мм., а шпилькі віброопор були М16.

Та як я є аматор, то я ці діла поженив на власний розсуд. Нарізів різьбу м20 в отворах тумби.

Купив на базарі шпильку М20, відрізав від неї 4 шмати по 10 чи 12 см.

З одного іх боку профрезерував квадрат, а з іншого просверлив отвори Ф12 мм.

Шпилькі віброопор вкоротив і проточив до ф11,8. Так, щоби вони вкладалися в шпильки м20.

Все зібрав. Вийшло отак:

 

 

 

Тепер верстат можна виставити по верстатному рівню, чи ніжно нахилити для кращого зтоку ЗОР.

Покі виставив по рівню:

 

 

Всі підшипникі того періоду я замінив на сучасні закритого типу фірми ZKL.

КПП теж перебирав:

 

  

 

Звісно при переборці КПП активно фоторгафував процес, щоби не лишилося зайвих деталей при зборці.

Але зібрав вірно, всі швидкості наявні.

 

Змінено 25 вересня, 2019 користувачем Саша

[Саша 1 152]

Супорт теж краном навішував:

 

 

КГП в процесі переборкі і заміни кульок:

 

 

 

Щодо розбирання/збирання КГП, виборкі люфта в них - в мережі є купа інформації. Дублювати ії сюди недоцільно.

Я збирав і розбирав за допомогою отой трубочкі. Ій трохі бракувало діаметра (приблизно 0,5 мм), але малярний скотч вилікував цей негаразд.

 

КГП по вісі Х з заводу змащюється неякісно. Там є всього один отвір для подавання мастила на всю довжину КГП.

Тому була проведена імплантація "розбризкувача" - V- подібного корита з отворами:

 

  

 

Корито зроблено з бляшанкі товщиною 0,3 мм.

 

 

Разом із тим змащування вертикальної вісі теж було покращено. Тепер вона купається в мастилі.

 

 

Я сподіваюся ви здогадалися, що імбус- болти просвердлені вздовж іх вісей для зливу мастила в долину.

Але для кращого наповнення супорта мастилом бічну гумову дренажну трубочку , що йде з супорта до тумби треба дещо приглушити. Наприклад, вклавши корок з меньшим прохідним отвором.

Змінено 26 вересня, 2019 користувачем Саша

[Саша 1 152]

Для змащування упорних і шпіндельних підшипників була куплена бюджетна консистентна змазка німецького виробництва 150 гр./туба:

 

   

 

На дорожчі змазкі фінансів забракло...

Змінено 25 вересня, 2019 користувачем Саша

[Саша 1 152]

Прийшов час лізти в електрику верстату.

Електросхеми доступні за посиланнями:

 

1 частина

2 частина

 

Щоби отримати  схеми, треба роздрукувати файли з 0,2 по 0,5 і з 0,13 по 0,20 на звичайному принтерові у форматі А4.

Далі зклеїти іх по 4 шт., і отримаєте схеми у форматі А3.

 

 

Файл 0,6 нікуди не клеїться, це окремий аркуш схеми.

[Саша 1 152]

Хє-хе... 

Просто так перекомутувати кнопочкі у відвовідності до сучасних позначень вісей не вийде, бо поруч є позначкі з напрямами руху вісей:

 

 

 

Тому обійдемось без втучань в електросхему.

Все простіше зробилося:

 

 

 

[Саша 1 152]

При спробі запустити автоматичні подачі, що керуються нижнім двигуном постійного струму дістав фіаско.

Щодо даної проблеми мною була відкрита тема:

 

 Там все докладно описано.

Хочу лише додати інструкції на електроприводи постійного струму, що можуть замінити застарілі аналогі на кшталт ЕТЗІ, та подібних радянського періоду і сучасних московськіх поробок.

 

1. Штатівській електропривід:

 

 

2. Його ананалог з Китаю. Його можна придбати на Аліекспресі.

 

 

Маленьке доповнення щодо штатних пускачів і реле.

Багато хто жаліеться на них: глючать, іскрять і т.п.

Оскількі я аматор, ще і незаможній, то дану проблему я вирішив просто- купив на базарі спрей "Контакт". Якщо по чесноку, то він мене вже давно виручає.

У реле є спеціальні віконця в корпусах для спрею "Контакт". 

Шануймося.

 

Змінено 28 вересня, 2019 користувачем Саша

[Саша 1 152]

Ну тепер, коли все завертілося і ожило можна було міркувати про гофрозахист.

Технологію його виготовлення і "смикнув" з-за "парєбріка".

Купив на базарі дермантин чорний, матовий, завтовшкі 0,6 мм.

Ще придбав меблевої кромкі, щоправда вона мінімально завширшкі 20 мм. А мені треба було 15 мм. Урізав..., бо мусив.

У світлинах ноу-хау виглядає так:

 

     

 

    

 

Щоправда зі споду я то все закріпив підкладковою матерією з клеєм типу "88" або "момент". Або іншим, що дає гнучке з'єднання.

 

Але виклеїти гофру то є пів біди. Основний гемор починається з примірками гофри, коли вона починає "ставати дибкі", тобто відходити від напрямних при складаннях.

Щоби гофра ходила рівно, не дибилася ії треба "прив'язати" до напримних додатковими кріпленнями. В орігіналі на 6720 гофри бігають по дротиками і мають для того спеціальні сталеві гачкі.

Мені то не сподобалося, до того ж я трохі збільшив бічні частини гофрозахисту на колоні. Тому прийшлося робити отак:

 

 

   

 

Ті саморобні текстолітові вставочкі також бігають по сталевому дротику з обох боків колони. Те саме відноситься і до гофрозахисту супорта.

 

Страшенно нудна робота виготовляти самому ту всю фурнітуру, грамотно вклеювати в гофру, придумувати як ії укріпити, без кінця примірювати і знімати...  Наприкінці мені хотілося якоїсь реабілітації...

 

Але верстат прийняв такий вигляд:

 

  

 

Відео роботи гофрозахисту:

 

 

 

Психологічно це був найважчій етап.

Змінено 28 вересня, 2019 користувачем Саша

[aegis 1 266]

у мене на 676 майже до самого верха стіл штатно піднімається... така висота складеного захисту не підходить... чи ви пожертвували ходами?

[sadam 122]

@Саша что бы не сильно мучатся с гофрой - ещё нужно отпресовать пару дней.

[Саша 1 152]

7 годин назад, aegis написав:

у мене на 676 майже до самого верха стіл штатно піднімається... така висота складеного захисту не підходить... чи ви пожертвували ходами?

 

Загалом в мене лишається 35 мм., від сухариків до поверхні горизонтального столу:

 

  

 

 

[Саша 1 152]

7 годин назад, sadam написав:

@Саша что бы не сильно мучатся с гофрой - ещё нужно отпресовать пару дней.

 

 

Немаю такого пресу. Маю лише струбцини. 

 

До гофрозахисту, напрямний дротик  в долині супорту. Там  теж та сама саморобна фурнітура. 

Зверху так само є подібний дротик, але він більш прикритий само гофрою.

 

Змінено 29 вересня, 2019 користувачем Саша

[Саша 1 152]

Перед тим як придбати даний верстат я перечитав по 5 разів всі теми про нього. Навіть теми по 6б75в і 67к25. 

Звісно воно принесло свої плоди і продовжує приносити.

Ось наприклад попередник даного верстату 6б75в одеського заводу:

 

 

На всіх 6б75в маслостанція закрита спеціальним корпусом.

А на 6720 такого немає... А стружка то сипеться і там.

Тому я теж собі зробив такий захисний корпус над маслостанцією:

 

   

 

Тильної стінкі немає для вільного доступа повітря.

 

Якщо з середини цей корпус оклеїти автомобільними матеріалами для шумо-вібро-ізоляції то гуркіт маслостанції стане не таким надокучливим.

 

 

Змінено 29 вересня, 2019 користувачем Саша

[Саша 1 152]

В мережі трапилася мені така світлина:

 

 

І помітив я оту детальку... Що це? Якійсь додатковий захист? Від стружкі захащає оптичну лінійку вісі х?

Цікава бляшанка. Алеж вона такох захищає гофри супорта від гострої стружкі, що налипає і проколює гофру коли вона складається щільно своїми складками.

Те саме налипання стружкі має місце і на верхній гофрі. З часом гофри стають дирчатими.

 

 

Мені такий стружкозахист підходить, але вдосконалений під мої потреби.

Я зробив ту бляшанку загнутою догори, щоби стружка не летіла на тильну частину фрезера.

 

 

Вона ніяк не заважає переміщенням:

 

 

 

Але по центру є пройма. Картонку ставити там не хотілося, бо може намокнути від ЗОР.

Вирішив зробити жалюзі з бляшанкі теж.

Йдеться про подобу телескопічного стружкозахисту:

 

  

 

Вона легко знімається при потребі- висить на гвинтиках М3.

 

На мінімумі шторка віддаляє шпіндель від столу на літрову баночку фарби:

 

 

З лещатами чи УСП на столі буде нормально.

Але, нижче можна:

 

 

Так воно працює:

 

 

Бляшанка оклеєна автомобільним віброізоляційним матеріалом, щоби не резонувала.

Бляшанка кріпиться до країв супорта 4 гвинтами М5.

 

 

Ось таке невеличке вдосконалення під мої потреби.

[Y.fowler. 928]

Значит то косяк конструкторов, в 67к25 та бляшанка есть.

[aegis 1 266]

@Y.fowler. чому косяк? рацуха)) он зустрічаютья сф676 з 3пазами на столі вдумайтесь - поперечний хід 300мм, між дальними пазами 100мм

Змінено 30 вересня, 2019 користувачем aegis

[Саша 1 152]

Сьогодні запустив систему ЗОР.

Помпа з бачком будуть окремо від верстату, поза місцем встановлення помпи.

Помпа приєднана до електрики верстату через автомобільний герметичний роз'єм. Тобто від'єднати ії можна скоренько.

Так зроблено для зручності промивок цієї системи.

Бачок ЗОР  на гумових ніжках - віброопорах.

   

 

Все добре, але струмень ЗОР занадто потужній. Треба врізати кранік в магістраль для регулювання струменя.

Цей верстат в мене перший, який має штатну систему ЗОР. Так мені ії бракувало.

Робоча зона тепер зі струмочком ЗОР:

 

 

Із запуском системи ЗОР робота з реновації 6720ВФ2 може вважатися завершеною.

На все пішло 7 місяців щоденної праці по 3 години після основної роботи.

Все зробилося своїми силами без залучення сторонньої допомоги.

З оснащення є лише лещата, цанговий патрон з цангою на Ф7 мм., і перехідник ІСО40/КМ2. Все решта доведеться докупати.

При збиранні верстату частенько залучалася допомога двох інших верстатів майстерні : фрезера НГФ і токарного КП-69.

Змінено 1 жовтня, 2019 користувачем Саша

[aegis 1 266]

ще бюджет підбийте)))

[Володимир_Фещук 642]

Я би на вашому місці насос ЗОР ставив би якийсь менш потужний.

[Саша 1 152]

14 години назад, aegis написав:

ще бюджет підбийте)))

 

Ок.

[Саша 1 152]

3 години назад, Володимир Фещук написав:

Я би на вашому місці насос ЗОР ставив би якийсь менш потужний.

 

Я згоден з вами, тим більше що є такий - менш потужний, але це згодом.

На тепер верстат дуже потрібен просто працездатним. 

[Володимир_Фещук 642]

, Саша написав:

 

Я згоден з вами, тим більше що є такий - менш потужний, але це згодом.

На тепер верстат дуже потрібен просто працездатним. 

Я і не критикую вашу роботу, в жодному разі. Якщо будете ставити менш потужний - теж відзвітуйте, будь-ласка.