Гаврилів Василь

Апгрейд листогина в ЧПУ

36 posts in this topic

Доброго дня шановне товариство,

Ми з батьком вирішили апгрейднути наш ЛГ100-2500 з корявого NC до CNC.

Я спробую структуризувати тему спочатку розповівши про сам листогин:

LG100-2500.jpg 

Даний листогин має свідоцтво про народження в Україні, але сам по собі є етнічним китайцем. Станина шліфована в місцях прилягання ковзаючих елементів та кріплень пуансона, але сам стіл доволі грубо строганий. Стіл широкий, що добре для використання найрізноманітніших матриць, але дуже незручний для внутрішніх згинів. Листогин дуже простий, але я все ж додав сюди поспорт по ньому.

LG2.PNG

Тепер щодо систем регулювання та позиціонування.

Для нашої з вами синхронізації, ось як прийнято рахувати осі листогина:

cnc-bg.PNG

Щоб зрозуміти як це все сталось, слід просто уявити собі, що ви дивитесь в торець матриці. Тоді Х піде поперек, Y вертикально, а Z буде по осі матриці. За зміну висоти заднього упору рахують четверту вісь R, а за компенсацію прогину беруть п'яту вісь V.

Y є межею ходу пуансона і визначає кут згинання, тому знаходиться на поршнях. У моєму випадку це упорні мікрометричні гвинти всередині циліндрів, синхронізованих через кардан:

LG3.PNG

Тобто теоретично їх можна роз'єднати і зробити окремі Y1 та Y2, але це більше потрібно для виправлення помилкиходу упорів. Для щоденної роботи достатньо просто мати цифровий Y.

Ось так виглядає діюча система заднього упора:

 

20190705_163918.jpg20190705_163921.jpg20190705_163926.jpg20190705_163932.jpg20190705_163938.jpg20190705_163945.jpg20190705_163952.jpg20190705_163957.jpg20190705_164002.jpg20190705_164009.jpg20190705_164013.jpg20190705_164019.jpg20190705_164026.jpg20190705_164035.jpg20190705_164054.jpg

 

Як видно з фото, сама конструкція зовсім непогана, мало того, вона десь в такому ж вигляді і досі живе навіть на різних ЧПУ-верстатах з ХY. Проблема у тому, що тут просто жахливе виконання і упори при вереміщенні по по Х люфтить, що б ми не підтягували, а сама балки по Z має гвинт та кривувата, тому навіть незручне ручне переміщення кареток упорів потребує подальшої перемірки та виставлення задніми установочними гвинтами.

Це настільки убого і незручно, що простіше викинути все як є і встановити нове, на крокових двигунах, ШВП і сучаних кулькових рельсових направляючих.

Конструкція обиралась перед усім з простоти реалізації, щоб не перетворювати проект на довгобуд. Це особливо важливо у нашому випадку. Я помітив, що коли робиш якусь річ вперше в житті, то помилки проектування можна пробачити, і навіть переробити усю систему, але не робити довгобуд, який витягуватиме сили і не даватиме ні результату, ні розуміння концептуальних помилок. Ну і час від вкладення інвестицій до профіту має бути мінімальний. Ми обрали алюміній, HIWIN та крокові з енкодером:

AL-BG1.PNGAL-BG2.PNGAL-BG3.PNG

Це рішення продиктоване і не надто великими вимогами по точності, ніхто сотки і десятки лапати не буде, важливо потрапляти у 0,5мм.

Рельси HIWIN25, гвинт HIWIN25. @olkogr правий, слід вибирати гвинт не менш ретельно, ніж рельси. При тому гвинт для більшості задач не може бути меншим номіналом від рельс. Ну, для моїх задач з позиціонування 25 гвинта має вистачити.
Тепер фінансова частина, яку я вважаю обов'язковою в таких проектах:

ЧПУ листогин якоїсь витайсько турецькї масті, чи Дурми-Трумфи бу, викочує у $40К+. Переважна більшість мають тільки XY, а за Z навіть турки просять додатково 6КЄ. Ретрофітити теж не дешево, а техніка буває дуже вбита. А відновлювати листогин у більшості випадків потрібно зі станкопарком Імпекса (габаритний плоскошліф для направляйок і базуючих поверхонь, круглошліф для штока, токарно-фрезерний парк для зношених втулок і щік, і це все габаритне, і це треба мати добрих 100м.кв. з кран-балкою і багатьма мучениками). Ну і будь-який старий станок має старі конструкторські помилки і нераціональні рішення, тож ми все зважити і прийшли до висновку, що будемо тренуватись на існуючому робочому станку. Наразі бюджет склав менше $2К. Погодьтесь, воно того вартує.

Щодо контроллера, то буде Mach3 на макросах і ESS. Це дуже бюджетно, і в той же час, на 90% компенсує потреби. Плата є, Mach3 куплю за $100. Старенький лептоп Dell буде те все тягти запросто. Я про це буду висвітлювати окрему тему з формулами і кодами. Якщо все ж якимось чином щось піде не так, то буду ставити італійську ESA (а може й DELEM). Вже з ними списався і обрав модель, тільки призупинився.

Наразі реалізація проекту зайняла лишень один день і я зараз ось тут:

20201030_144834.jpg

Основний корпус упору виконаний з 6мм лиистової сталі. Слід бути уважним при зборці і зважити на те, що незважаючи на паловість, діагональ може не сходитисьі їй потрібно помогти. Оскільки каретки направені всередину конструкції, то обов'язково має бути зборочний зазор на профілях для установки. Зварювати потрібно короткими прихватами, потужні обварки ніде не потрібні, це не навантажена і не високодинамічна система. 

20201031_133153.jpg

Нарізка різьб може бути автоматизована звичайним шуруповертом, але дуже щедро мастість мітчик маслом і перемиканням форварду-реферсу.

20201031_151017.jpg

Встановлення опор не є прицезійною задачею, але вона дозволила розчехлити новенький розміточний ШЦ.

20201031_151617.jpg

Збирається все попередньо, потім знову розборка і фарбування недофарбованих деталей. Думаю наступного тижня продовжу і висвітлю наступні етапи зборки з фото та поясненнями.

@Zalizovskiy, якщо можна, то все ж поділіться детальними фото конструкції ваших Prima Power EP-1030. Це точно згодиться.

ЛГ 100-2500 Стан-Комплект.doc

4

Share this post


Link to post
Share on other sites
, Гаврилів Василь написав:

поділіться детальними фото конструкції ваших Prima Power EP-1030

В понеділок зроблю фото вузлів, які вважаю цікавими і коротко опишу.

Я на цих листогинах відпрацював сезон особисто, зараз являюся технологом і обслуговую багато чого. Гнемо в основному ЛКПОЦ товщиною від 0,45 до 0,8, нефарбовану оцинковку від 0,8 до 2мм та трошки 0,5 нержу.

Загалом, на панелях гатаритом приблизно 1350х850 цілком реально працювати в межах 12-14 квалітетів.

0

Share this post


Link to post
Share on other sites

@Zalizovskiy це 0.9-2.6мм?

0

Share this post


Link to post
Share on other sites
7 годин назад, Гаврилів Василь написав:

наш ЛГ100-2500

В нас на роботі є таких 4 шт. Різних розмірів. Виконання таке собі. Але роботу роблять. Наразі ми замінили в них напраляючі для упорів на підшипникові, і норм КГП поставили, далі їх апгредити великого сенсу не бачимо...

Як на мене справжній апгрейд для таких верстатів має бути в гідравліці. Є в нас листозгини з сервогідравлікою та лінійками по У. От воно справді дає результат в повторюваності згинів ...

Доречі в них стоїть два упори кожен з яких їздить в 3 осях. Дуже класно для косих згинів....

0

Share this post


Link to post
Share on other sites

@olkogr як називається ваше підприємство?

0

Share this post


Link to post
Share on other sites
4 години назад, Гаврилів Василь написав:

@Zalizovskiy це 0.9-2.6мм?

Зазвичай намагаємося вкладатися в допуск +/-0,5мм. Рідко на яких деталях допуски більше міліметра.

На ручних пресах багато чого залежить від кваліфікації оператора, як ви розумієте.

Чим подобаються "Пріми" - вони поблажливі до некваліфікованих робітників і дозволяють після мінімального інструктажу забезпечити цілком прийнятну точність і повторюваність.

1

Share this post


Link to post
Share on other sites
, Гаврилів Василь написав:

@olkogr як називається ваше підприємство?

Модуль ІТП. Робимо витяжки кухонні та інше....

0

Share this post


Link to post
Share on other sites

От так реалізовані упори. 

DSC_4942.JPG

DSC_4943.JPG

DSC_4944.JPG

1

Share this post


Link to post
Share on other sites

@olkogr дуже дякую. Мені знайома така схема незалежних упорів. Там виходить дуже класна гнучність виробнича, бо можна гнути конуси, чи зміщені торці. Але й контролювати треба X1X2Y1Y2Z1Z2R1R2=8 осей. Або паралелити. Мені дуже подобається, що замість тих архаїчних гвинтових упорів циліндрів на останньому фото воно все на лінійках, але я не дуже розумію як це правильно реалізувати в моєму випадку. Нехай я обмежу себе Mach3 на 6 осей. Щоб навіть нормально читати дані енкодера треба ставити щось, що адекватно з тими данними працює, тобто Kflop чи LinuxCNC. Ну і треба тоді ставити два сервомотори з двома маслонасосами, щоб чітко по лінійках ходили. Дуже спокусливо, але не знаю, чи вартує ЛГ з його строганими столами так заморочуватись. Але на ус мотаю, скидайте ще. Взагалі, я дуже сильно прокачався в розумінні проектування ЧПУ вузлів і машин завдяки вашим темам.

До речі, фірма дуже крута, любо дивитись на станкопарк і приміщення: 15000м.кв. виробничих площ - волога мрія.

20 годин назад, Zalizovskiy написав:

Зазвичай намагаємося вкладатися в допуск +/-0,5мм.

Ну це нормальний припуск, життєвий.

20 годин назад, Zalizovskiy написав:

На ручних пресах багато чого залежить від кваліфікації оператора, як ви розумієте.

Чим подобаються "Пріми" - вони поблажливі до некваліфікованих робітників і дозволяють після мінімального інструктажу забезпечити цілком прийнятну точність і повторюваність.

Це як ручна коробка і коробка автомат:)

21 година назад, olkogr написав:

далі їх апгредити великого сенсу не бачимо...

Якщо сама точність влаштовує/пощастило, то можна купити китайську панель для листогинів Estun E21, вона там просто ставиться як рідна, заводяться у неї енкодери, живлення двигунів і одразу їде як ЧПУ.

 

0

Share this post


Link to post
Share on other sites

Отже про "Пріми". У нас на виробництві використовується кілька Prima power ep-1030 та ep-0520.

Загальні відомості про них можна прочитати за наступним посиланням - https://www.primapower.com/wp-content/uploads/2018/05/310RU_Jan2017_eP_Servo_electric_bending_technology.pdf

Основна відмінність цих верстатів - застосування сервоелекричної технології. Балка приводиться в рух не гідравлікою, а посередництвом великого поліспасту. На 5 сторінці за посиланням вище є схема.

В реальному житті це виглядає так:

PP_1.jpg

(вибачайте за чорні прямокутники, не все можу демонструвати)

Вгорі видно серви з редукторами на валах яких закріплено кінці паску. Між сервами видно ряд отворів крізь які проглядають осі роликів балки. Нерухомі ролики видно (хоч і погано) ось тут:

PP_2.jpg

(це ep-0520, але принципових відмінностей з 1030 він не має)

Станина зібрана на гвинтах із плит. Деінде використовується зварка. Бази фрезеровані, де потрібно - шліфовані (хоча і досить грубо).

На фото видно направляючі балки. Фактично це звичайні бруски, на які наклеєно щось на зразок зедексу.

Ось направляючі спереду:

PP_3.jpg

Зазор між балкою і ними - 0,05мм.

Торці балки підпружинені здоровенними пружинами (які я покажу трошки пізніш, коли зловлю паузу між змінами). Серви+редуктори намотуючи пасок на вали опускають балку і одночасно стискають пружини. З одного боку це дозволяє досить точно стабілізувати положення балки, з іншого - забезпечити гарантоване (і швидке) аварійне її підняття. З обох торців балки закріплено лінійки. Усі інші осі обходяться енкодерами серв і кінцевими індуктивними датчиками.

Упори:

PP_4.jpg

Як видно, розташовуються вони на одній рейці, приводяться незалежно. Мінімальна відстань між упорами - близько 80мм. Про назви осей Василь вже писав. Вони усталені, отож я використовую його термінологію. "Пріми" дозволяють "запхати в себе" полку близько 800мм (вісь Х). Ця величина залежить від певних факторів, тому величина орієнтовна. 

Вигляд з іншого ракурса:

PP_5.jpg

Упори мають три бази, програмне забезпечення верстату автоматично робить поправки, якщо для постає потреба переставити заготовку на іншу базу.

Уся балка, на якій закріплені упори може міняти висоту. Механізм зміни висоти і переміщення по осі "Х":PP_6.jpg

Діаметр циліндричної направляючої - 40мм у ep-0520 та 50мм у ep-1030 , КГП - 25мм.

У верстатів є досить велика кількість фірмових опцій, ми використовуємо лише саму просту - підтримуючі упори:

PP_7.jpg

Є певна кількість внутрізаводських приспособ, але ними на жаль похвалитися не можу.

 

 

2

Share this post


Link to post
Share on other sites

На останньому фото видно частину системи безпеки - під направляючими балки присутній рожевий прямокутник. Це приймач системи розпізнавання образів. Із протилежного боку розташовано освітлювач. Система отримує від керуючого верстатом ПК відомості про конфігурацію матриць і пуансонів та товщину заготовки. Якщо система фіксує в робочому полі ще щось крім вищезазначеного, вмикається режим повільного опускання балки, а по досягненні зазору приблизно 40мм між пуансоном і матрицею рух припиняється. Для подальшого опускання балки потрібно зробити подвійне натискання на педаль спуску.

У частини наших ep-0520 система безпеки не така інтелектуальна, що вкупі із швидшими переміщеннями по усіх осях дозволяє працювати в досить холеричному режимі (порівняно із ep-1030). За що я 520-у і люблю. :)

1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Керує вищеописаним господарством звичайний (ну добре, в індустріальному виконанні) ПК, на якому крутиться звичайна Windows 7. І на ній навіть є eSet-івський антивірус.

Програмний інтерфейс можна оцінити по посиланню вище. Від себе зазначу, що у нас він трохи модернізований під власні потреби. Загалом, програмна оболонка зрозуміла і легка для освоєння "людьми з вулиці". Звичайно ж прорахунків і недоречностей в перекладі там є, але не фатальна кількість.

Із цікавого, скоріш за все, основна логіка роботи верстату успадкована від якогось древнього агрегату, яким керував Intel 8051. Нічим іншим я не можу пояснити наявність в системі емулятора 8051 та спеціалізованих утиліт, частина з яких датована ранніми 90-ми роками минулого сторіччя. Не зважаючи на названу специфіку, верстати працюють стабільно і безпроблемно.

3

Share this post


Link to post
Share on other sites

@Zalizovskiy Це класні сучасні сервомоторні листогини, ніяких масел і насосів, а середнє споживання як у болгарки. Хоча як на мене, задній упор реалізований біднувато. Я пам'ятаю, що у мене просили за додаткову вісь R $6000 і $700 за каретку упора. А яка товщина елементів станини кожного верстата? І чи маєте детальні фото системи компенсації прогину?

1

Share this post


Link to post
Share on other sites
, Гаврилів Василь написав:

задній упор реалізований біднувато

У Пріми є кілька варіантів упорів, але з огляду на наші відносно прості вироби, цілком вистачає і їх. Ціни, що ви назвали співрозмірні з тими, що озвучувалися нам.

, Гаврилів Василь написав:

А яка товщина елементів станини кожного верстата?

Треба буде зробити більш детальні фото і проміри. Не гарантую, що на завтра, але на днях спробую це зробити. На око, основні плити силового каркасу мають товщину ~40мм.

 

, Гаврилів Василь написав:

І чи маєте детальні фото системи компенсації прогину?

Автоматичної системи компенсації прогину у нас немає. Є ручна, клинова, в складі Wila-вського матрицетримача. Я не знаю що там можна фотографувати без розбирання - тримач та шкали на гвинтах. :) Єдине, що зазначу - вона працює цілком пристойно, компенсуючи накопичені деформації та ті, що виникли в результаті перевезення обладнання всередині цеху (ми любимо щосезона оптимізувати розташування).

0

Share this post


Link to post
Share on other sites
, Гаврилів Василь написав:

Ну і треба тоді ставити два сервомотори з двома маслонасосами,

Ні. Там проста  серво гідравліка. Один насос типу НШ. І все. Гідравліка схематично простіша чим в ЛГ. 

Доречі електроенергії вони споживають суттєво менше ЛГ. Так як не впирається в гвинт упор. А простоипозицвонуються по лінійці. 

Доречі є схеми з насосами управляємими насосами які крутять серво двигуни. Італійці їх полюбляють. Там гідравліка взагалі проста як двері. Насос плюс циліндр, навіть розподільників немає)). 

, Гаврилів Василь написав:

Якщо сама точність влаштовує/пощастило, то можна купити

В нас просто повно всяких листозгинів. Відповідно коли один згин то Лг на коні. Нічого кращого не потрібно. 

0

Share this post


Link to post
Share on other sites

#264056 Posted (edited)

, Zalizovskiy написав:

Треба буде зробити більш детальні фото і проміри. Не гарантую, що на завтра, але на днях спробую це зробити. На око, основні плити силового каркасу мають товщину ~40мм.

Так, було б добре подивитись, бо так виглядає, що рухома плита взагалі з якоїсь 20ки.

 

Отож я сьогодні підзбирав конструктор, все зібралось добре, хід плавний. Як жартує начальник виробництва, то є дороге Lego Technic. Як я згадував вище, гвинт брав 25мм, крок 10мм на X та 5мм на R. Обидва під FF20/FK20, але вал на кінці сточений не стандартно на 17мм, а на 14мм. Це дозволило одразу посадити шківи, точені на той же ж розмір:

20201105_182908.jpg

Одразу й поставив усі стоппери по X та R. Пильний читач може впізнати в них старі стоппери зі станка лазерного різу, на якому зараз встановлені газо-пружинні абсорбери (стоппери). До речі, цікаво як вірно їх називати.

20201105_183010.jpg

На фото видно, що опори гвинтів встановлені задом-наперед. Я не знаю чи так насправді можна, але дослідивши креслення опор і ще раз перебравши їх зробив висновок, що технологічного обмеження немає. Таке рішення було здійснено ще на етапі проекту і якщо розібратись по суті, є зовсім не обов'язковим і пов'язане з низкою суб'єктивних факторів під назвою "зручність".

Сьогодні ж встановив газліфти для компенсації ваги осі R:

20201105_182939.jpg

Inventor дозволяє достатньо точно передбачати це значення, два газліфти по 250Н прекрасно врівноважили систему, на відчуття хід вверх такий самий як і вниз.

Сьогодні ж зібрав Z:

20201105_182952.jpg

Виставив по лінійці і КМД рельсу 25 і прямозубу зубчату рейку М1,5 з моєї першої плазми, яка мирно почила донором. Зарікався більше так не мучитись, але виявилось, що суттєво менш відповідальну річ і суттєво простіше виставляти, сотки тут просто навіть приблизно не потрібні. До речі, каретки теж зі старої плазми, ми їх регульрно шприцували, тому коли я їх розібрав, побачив, що все чистесеньке і блискуче, не зважаючи на адові умови роботи. Тепер вагаюсь чи не варто мені заморочитись над системою замащування гвинта і кареток.

Також виникла думка, чи добре працюватиме кроковий двигун з прямим приводом на зубчате колесо і чи немає змісту переробити на ремінний привід як фото Prima Power від @Zalizovskiy?

Edited by Гаврилів Василь
1

Share this post


Link to post
Share on other sites
22 години назад, Гаврилів Василь написав:

Так, було б добре подивитись, бо так виглядає, що рухома плита взагалі з якоїсь 20ки.

Балка має товщину 60мм. Частина протилежна балці, на якій кріпиться матрицетримач - теж 60мм. Пластини силового каркасу - в більшості 32мм, деінде - 40мм.

 

Фото лівої "колони":

PP_8.jpg

Видно пружини, про які я писав раніш. На передньому плані - дві гідростанції затискачів інструменту. На рівні верхньої гідростанції можна помітити сріблясту лінійку. Під нею, на рівні нижньої гідростанції знаходиться освітлювач системи безпеки. Він закріплений на направляючій. Це дає змогу регулювати освітлювач по висоті, під пуансони, які в роботі. Підіймається освітлювач і при установці довгого інструменту через проєм в торці, щоб не заважати.

 

1

Share this post


Link to post
Share on other sites

@Гаврилів Василь  Чому вибрали mach3? Для таких потреб я вважаю linuxcnc краще підійде.

0

Share this post


Link to post
Share on other sites
13 години назад, Dimon написав:

@Гаврилів Василь  Чому вибрали mach3? Для таких потреб я вважаю linuxcnc краще підійде.

Я це обов'язково потім опишу. Можете пояснити переваги LinuxCNC для даної задачі? Як би ви це реалізовували?

0

Share this post


Link to post
Share on other sites
В 07.11.2020 в 12:25, Гаврилів Василь сказал:

Я це обов'язково потім опишу. Можете пояснити переваги LinuxCNC для даної задачі? Як би ви це реалізовували?

Чесно кажучи не знаю на що здатний Mach3 в парі з макросами чи з wizard, але точно знаю що вмілий користувач linuxcnc зможе зробити повноцінний інтерфейс для листогину з сенсорним екраном і всіма формулами для кутів згину та компенсаціями.

Щодо бюджету, Mach3 + ESS вийде вам, я так розумію, понад 300$,

Linuxcnc - у вільному доступі, в парі з платою mesa 7i96 за 120$ покриє всі потреби, і при необхідності LCNC може керувати до 9 осей.

Звісно, якщо ви більш знайомі з мачем, тоді швидше буде з ним розпочати. Але як на мене, linuxcnc має більше інструментів для нестандартних станків.

1

Share this post


Link to post
Share on other sites

#264477 Posted (edited)

, Dimon написав:

Чому вибрали mach3?

Простота і достатність для реалізації. Mach3 має макроси. Роботу можна розділити на два макроси: установки і гнуття.

Установка параметрів відбуватиметься через глобальні змінні  #1501..1510, а розрахунки і саме викоання дій відбуватиметься через уніфікований макрос M500:

Bend-Example.PNG

 

(SETUP)
#1501=4       (Tovschyna, mm)
#1502=32     (Shyryna matryci, mm)
#1503=78     (Vysota matryci, mm)
#1504=1       (Radius skruglennya matryci, mm)
#1505=0.8    (Radius skruglennya puansona, mm)


(1)
#1506=90     (Y Kut, grad)
#1507=150   (Z Shyryna, mm)
#1508=25     (X Dovzhyna flancia, mm)
#1509=0       (A - R zaglyblennya upora, mm)
M500

(2)
#1506=90     (Y Kut, grad)
#1507=150   (Z Shyryna, mm)
#1508=125   (X Dovzhyna flancia, mm)
#1509=0       (A - R zaglyblennya upora, mm)
M500

...

...

(M30)
%

 

Перехоплюватиме ці дані макрос M500. Для цього використаємо функцію GetVar():

 

sheet_thick=GetVar(1501)

matrix_width=GetVar(1502)

matrix_height=GetVar(1503)

matrix_radius=GetVar(1504)

'matrix_radius=matrix_width/8

poinson_radius=GetVar(1505)

'poinson_radius=0.8 bend_angle=3.1415*GetVar(1506)/180.0 'grad to rad sheet_width=GetVar(1507) flange_length=GetVar(1508) gauge_dive=GetVar(1509) 'this is back gauge thickness to be set before start: gauge_thickness=6

 

І потім у тому ж макросі перерахунок кута на рух по Y та інші рухи:

'main

'simple calculation tg(alfa)/2

'poinson_dive=-matrix_width/(2*Tan((90-bend_angle)/2))-sheet_thick/2+Sqrt(sheet_thick*sheet_thick-sheet_thick*sheet_thick/16)

'realistic calculation

poinson_dive=((matrix_radius+matrix_width/2)*sin(bend_angle/2)+(matrix_radius+poinson_radius+sheet_thick)*cos(bend_angle/2)-matrix_radius-poinson_radius-sheet_thick)/cos(bend_angle/2)

Code "G01 Y" & poinson_dive & "F5000"

Code "G01 A-5 F5000"

Code "G01 Z" &sheet_width & "F5000"     

'back gauge move and compensation

If flange_length>120 Then

Code "G01 X" &flange_length-20 & "F5000"

Else

Code "G01 X" &flange_length & "F5000"

End If

'height move and compensation

If flange_length>120 Then

Code "G01 A" & matrix_height+gauge_dive-6 & "F2000"

Else

Code "G01 A" & matrix_height+gauge_dive & "F2000"

End If 

Щодо останніх IF, то вони стосуються двох випадків відліку точки упора:

1) коли близько до матриці, лист впирається у торець упора

2) коли далеко від матриці (>120мм), лист впирається на верх упора у наступний рівень, тому компенсуємо висоту -6мм вниз та відступ наступного упора -20мм до нас.

 

Я вже все придбав для ESS+Mach3. Можливо потім і перероблю на LinuxCNC, але оскільки це потребуватиме тривалого вивчення, чи допомоги форума (або її відсутності з подальшим походом у довгобуд і запій), то я краще реалізую простими і осяжними в плануванні технологіями, які повністю задовільняють умови задачі. Цікавих проектів на LinuxCNC я тут не бачив, що якби натякає на реальну освітченість публіки в темі і мої шанси. Усілякі роутери на 3 осі з наномакросами на 3,5 лінійки коду не рахуються, а сам LinuxCNC піднімається за пів години, 25хв з яких скачується live з преінсталом. Коротше кажучи, я трішки все зважив. В кінці цього тижня вже теститиму незалежно опори і Y, бо забув замовити БЖ і мотор для Y, тому трішки затяглось, а на наступний сподіваюсь все встановити.

Бай зе вей, сам Mach3 дозволяє реалізувати це все як візард одразу з головного інтерфейсу через user defined OEM коди.

А ще є ще всі шанси потім то запустити на Mach4, який підтримує понад 20 змінних для передачі данних в макроси для зведення програм до вигляду:

M500 S3 V25 H78 R2 - встановлення параметрів гнуття

M501 X25 Y90 Z150 R0 - гин

M501 X125 Y90 Z150 R0

M501 X25 Y90 Z150 R0

M501 X125 Y90 Z150 R0

M30

Такий код буде відповідати актуальним таблицям гнуття сучасних контроллерів ЧПУ листогинів, хоч і без візуалізації.

Тож варіантів багато, але для початку треба нормально реалізувати механіку і запустити в роботу, а потім допилювати софт.

Edited by Гаврилів Василь
0

Share this post


Link to post
Share on other sites

Ну якщо все куплено, то питання відпадає) тим більше, якщо ви добре розумієтесь у макросах мач3.

Але все ж таки раджу на досузі полистати форум Linuxcnc, ви будете вражені можливостями ціє програми.

Ось наприклад один з недавніх інтерфейсів написаний в новому редакторі QtPyVCP буквально за декілька годин.

Ще один приклад можливостей цього редактора.

Доречі, на офіційному форумі вже підіймалась тема про окремий інтерфейс для листогинів, були також ідеї візуалізувати процес згинання за допомогою Vismach, але поки тема заглохла.

0

Share this post


Link to post
Share on other sites

#264492 Posted (edited)

Доречі по механіці, як дивитесь на такий варіант: на осі Y1 і Y2 встановлюємо оптичні лінійки, кожен циліндр має свій клапан, при досягненні потрібної координати, один з клапанів зупиняє рух відповідного циліндра і чекає поки інший дійде до тієї ж координати, таким чином буде програмна синхронізація, типу як проходить процес "хоумінгу" в портальних станках.

Практики роботи на листогинах не маю, тому  сильно не критикуйте ), останнім часом цікавлюсь цією темою бо є потреба у листогині.

Edited by Dimon
0

Share this post


Link to post
Share on other sites
, Dimon написав:

Доречі по механіці, як дивитесь на такий варіант: на осі Y1 і Y2 встановлюємо оптичні лінійки, кожен циліндр має свій клапан, при досягненні потрібної координати, один з клапанів зупиняє рух відповідного циліндра і чекає поки інший дійде до тієї ж координати, таким чином буде програмна синхронізація, типу як проходить процес "хоумінгу" в портальних станках.

Практики роботи на листогинах не маю, тому  сильно не критикуйте ), останнім часом цікавлюсь цією темою бо є потреба у листогині.

Так це чудово, лінійки - це завжди дуже точно, без зносу гайок і маячні з механікою. Я просто не знаю, чи вартує мені переробляти на конкретно цьому листогині систему синхронізації і межі для Y1 та Y2. Але й читати їх теж можна макросами Mach3 через GetDRO() і через порівняння допустимого відхилення вмикати та вимикати клапан через ActivateSignal() та DeactivateSignal(), а вже при досягнення необхідного значення закривати обидва клапани і давати команду на реверсний клапан.

Я пам'ятаю, мені колись доводили, що різьбу на Mach3 не наріжеш, бо він не вміє працювати з енкодерами. Вміє, може і навіть працює. І так само, як для будь-якої іншої системи, це просто потрібно допедалити руцями. У Mach3 це допедалювання реалізовані через макроси на VB. Ну але це не система реального часу, це не система реального залізного порівняння позиції енкодера з лінійки. Але так само навіть лазерні системи далеко не всі мають повністю замкнуту систему на рівні залізного софта на контроллері, більшість мають на рівні софта на ПК, що вже таке собі.

Звичайно, вибирати вам, тут хтось бігав з LinuxCNC, щось трошки поколупував, може вам поможе. Або самі розколупаєте і представите тут гарний проект для ЧПУ листогина, я теж категорично "за". Це ж не Rocket Science.

0

Share this post


Link to post
Share on other sites
, Dimon написав:

Ось наприклад один з недавніх інтерфейсів написаний в новому редакторі QtPyVCP буквально за декілька годин.

А ось схожий осучаснений для Mach3.

, Dimon написав:

Ще один приклад можливостей цього редактора.

Тут я спорити не буду, це повноцінний Qt на пайтоні, там можна і візуалізацію на OpenGL запиляти. Але добряче зараз все обдумавши хочу вам сказати: ну його нафіг. Хороші софтварні проекти треба робити командами і аджайлами. Самому то місяцями колупати мені трішки цікавіше, ніж зовсім. Тут темою цікавляться 3,5 форумчанина, тому дуже розвинутий проект просто не вартуватиме нічиєї уваги: навіть на стандартному кострубатому інтерфейсі Mach3 воно все добре працюватиме. Пам'ятаєте анігдод про математика, інженера і гарну дівчину? Тотоже.

0

Share this post


Link to post
Share on other sites

Create an account or sign in to comment

You need to be a member in order to leave a comment

Create an account

Sign up for a new account in our community. It's easy!


Register a new account

Sign in

Already have an account? Sign in here.


Sign In Now

  • Recently Browsing   0 members

    No registered users viewing this page.