Соляна ванна для гартування

[ZeS 134]

Всім привіт. Хочу зробити ванну для гартування у солях у домашніх умовах. Можливо у кого є досвід виробництва - поділіться, або підскажіть.

Як я собі це бачу:

1. Це має бути тигель. Розмір 30х15х30 см. (десь 13 л.)  Максимум для гартування великого кухонного ножа. Який матер'ял тигля має бути на ваш розсуд? Читав що можна навіть металевий, але наскільки він довговічний?

2. По електриці - однофазна. Думаю обмотати тигель спіралью накшталт ПМ-8.

3. Яка термопара потрібна для контролю температури, так розумію що вона має бути у якійсь оболочці, у якій?

4. Звіно вентиляція (піч буде ніби у капсулі з невеликим регульованим отвором для доступу до середовища)

5. Ну і за інші поради буду вдячний.

[Jonhson 112]

2 години тому, ZeS написав:

2. По електриці - однофазна. Думаю обмотати тигель спіралью накшталт ПМ-8.

А струмом не йо....не? 

- Яка термопара потрібна для контролю температури, так розумію що вона має бути у якійсь оболочці, у якій?

Термопара ХА (К-тип) найбільш росповсюджена. До 600 С градусів можна від китайсього тестера. До 1100С вже треба більш якісну, але теж не проблема. 

Я укості чохла кварцова трубка, запаяна з одного боку. 

 

 

[ZeS 134]

, Jonhson написав:

А струмом

Ну, в любому випадку тигель буде обматаний термоватою, або іншим термоізолом.

 

Я на даний час роблю звичайну піч + під нею друга, для вІдпуску.

 

ШПГТ450

Фехраль 

Омрон E5CC-QX2DBM-000

Термопара "платино-родієва" WRP-100, тип S (доречі вона у керамічній трубці, і мені здається що її можна впихнути у тігель, зверху)

[break 206]

1. про матеріал не скажу, та розміри я б зменшував. Хоча б до 30х15х15.

2. якщо тигель обмотувати спіралью, то відповідно тигель або кварцовий або керамічний. І зважайте на те, що навіть з об'ємом розплаву солі в 6,75 літрів (це якраз 300х150х150мм) на режим з живленням від 220 воно виходити буде півдня чи й більше. Це з "правильною" теплоізоляцією. І ще півдня мінімум контрольовано охолоджувати. Або не вимикати ніколи. Бо сольові ванни не люблять циклічного режиму.

3. термопара будь-яка на відповідну температуру. Кожух на неї змінний, кварцовий. Кожух додасть інерційності, звісно.

Змінено 5 вересня, 2023 користувачем break

[Олек77 190]

Припустим то суміш хлориду натрія і хлориду калію з мінімальною температурою плавлення 657С.

Я би робив шахтну піч і в неї вже тигель. Бо кварцовий тигель d150*L300 коштує дуже дорогувато... але якшо шо (тріщина чи скол), то запаяти то особливих проблем немає (звичайний газово-кисневий пальник для газозварювання/газорізки). Кераміку (фарфор) запаяти не вийде, але вона і вартує суттєво дешевше.

Щодо чохла на термопару, то я би за інерцію геть не переживав - поки тих 12-15 кг розплаву з тиглем нагріються (а грітися воно буде нерівномірно), то навіть якщо кварцевий чохол буде зі стінкою 5мм (а таке ще треба пошукати) - все одно встигне адекватно відобразити температуру.

[ZeS 134]

Дякую за поради.

[break 206]

Перш ніж робити пічку - спробуйте порахувати.

Теплота плавлення кухонної солі - 490кДж/кг. Теплоємність - 1,25кДж/К*кг.

На нагрів 12кг солі до 800 градусів треба буде 12МДж, на розплав ще майже 6МДж.

Втрати при тривалому нагріві вважайте за 70%.

Тобто вам треба 60МДж тепла.

2кВт спіраль дає 7,2МДж на годину.

Це значить, що шести літровий тигель з сіллю в "ідеальних умовах в вакуумі" грітиметься до розплаву десь дві з половиною години. В наближених до реальних - 60/7,2=8 годин 20 хвилин.

Це просто до розплаву солі.

Звідси висновок - при живленні від побутової мережі варто гарненько урізати початкові задуми до більш реальних. Тобто розмір тигля максимально зменшувати. Бо витягти з розетки 5кВт, звісно, можна. Та то вже буде екстрімом.

Змінено 5 вересня, 2023 користувачем break

[ZeS 134]

, Олек77 написав:

кварцовий тигель

Щось типу такого?

[break 206]

Доповню для тих, хто скаже "а в мене ККД буде більше 70%!".

Рахуйте. Без урахування випромінювання з загрузочного отвору, стінки печі віддають в повітря в умовах природної конвекції близько 20Вт/К*кв.м. З зовнішніми стінками з дзеркальної нержавійки трошки менше, та не багато.

При температурі в кімнаті +20, а стінок пічки +70 (що дуже не погано) ми маємо перепад температур стінки-наволишнє середовище в 50 градусів, тобто теплові втрати в 1кВт з кожного квадратного метру.

Пічка розміром 0,5х0,5х0,5 метри має площу зовнішньої поверхні в 1,5 квадратні метри. І віддає назовні цілих 1,5кВт.

Зробите товщину теплоізоляції більше - збільшите площу. Зменшите площу - зменшите товщину теплоізоляції і збільшите температуру зовнішнього кожуху. Збільшите потужність нагрівача більше - в об'єм 0,5х0,5х0,5 не влізе достатня теплоізоляція і знову ж таки - ззовні пічка буде гарячіше.

(каолінова вата типу МКРР-130 при температурі 800 градусів має теплопровідність 0,29Вт/(м К), що значить, що через листочок площею в 1 квадратний метр і товщиною 100мм при такій температурі "пролітає" більше 2кВт)

Хоч круть, а хоч верть - купа тепла піде в нікуди. Пічка з температурою зовнішньої поверхні в 70 градусів - це дуже непогана пічка.

Є варіанти збільшувати ККД. Або малесенький внутрішній об'єм і велика питома потужність, або об'єм >100 літрів і потужності в десятки кіловатт.

Все написане вище значить, що при потужності близько 3кВт, товщині теплоізоляції 100мм і зовнішніх розмірах 0,5х0,5х0,5м пічка не розплавить хлорид натрію практично ніколи. Нагріється до 800 градусів за півдня і розплаву доведеться чекати кілька днів. І не дочекатись. А така сама при товщині теплоізоляції в 200мм таки сіль розплавить, та тільки об'єм тиглю виходить в літр-півтора.

Те, що я писав про 2кВт і тигель в 6 чи близько того літрів об'ємом - задача реальна. Та досить не проста. І конструкція пічки вийде от зовсім не

, ZeS написав:

ШПГТ450

І знову ж таки - час нагріву буде досить великим.

, ZeS написав:

Щось типу такого?

це не кварц.

Кварц - це плавлений діоксид кремнію, скло по суті.

Змінено 6 вересня, 2023 користувачем break

[ZeS 134]

, break написав:

це не кварц.

Бачив я той кварц, тігель 25мм х 35мм - 20000 грн.

Тоді графіт або кераміка.

 

А якщо розглянути варіант з розгоном наприклад газовою форсункою до приблизної температури з переходом на електрику (контрольована робота)?

 

У мене у лічильнику 25-й автомат, а до майстерні йде 7-ми жильний алюмінієвий провід діаметром 10мм на кожну фазу. Ходив по 380, сказали можемо зробити до 16-ти кВт, тому якщо потрібно тоді кину 380.

Змінено 6 вересня, 2023 користувачем ZeS
доповнення

[break 206]

, ZeS написав:

Бачив я той кварц, тігель 25мм х 35мм - 20000 грн.

ну то ви щось зі стразіками певно бачили.

Приблизно вказаного вами розміру - 900грн. Що теж звісно дорогувато. І на літри кварц буде коштувати дуже дорого. Не 20000, та поруч з тим.

Що заважає шукати кераміку? Буде правда теж не дешево.

Взагалі - велику піч бачив. Поруч стояв. Там "тигель" - та сама сіль по суті, "тазік" тупо з цегли викладений був і розплав в щілинах цегли стигне і не дає розплаву витікти. Гріли прямим пропусканням струму через сіль, від повністю холодної до робочого стану більше доби точно розганялось все. З чого робити хобійну навіть не уявляю. Бо щось стійке до розплаву - досить дорого.

[Nik 803]

 Доброго дня шановна громада. Уважно перечитавши тему, вирішив всунути і свого пятака. Причин тому дві. Поперше, пропрацював на солянках більше 30 років, на виробництві. Були в нас, і єлектродні, і тигельні. Подруге, була і в мене так мрія, збудувати солянку вдома. Ця мрія цілком реальна. 

  Перед виконанням любого термічного устаткування, треба дуже чітко уявляти ціль і задачі, для цього устаткування. Якщо, наприклад, Ви будете калити болти і гайки, максимум, на 10 мм, то і піч треба будувати таку, яка забезпечить нагрів Ваших деталей, до потрібної температури. 

 Якщо Вас цікавлять по більшій мірі ножі, тоді є подальше питання, з якої сталі Вам подобаються ножі, більше всьго? Ні, треба питати по другому. Ви ж не будете гартувати ножі, тільки собі, правильно? Тоді треба спитати у родичів, та друзів, та іх дружин, які більше всього подобаються ножі, їм. 99% товариства віповість - з нержавіючої сталі! А це вже цікавіше. Ви, ж, будуєте солянку не для того щоб розплавити сіль і радісно відзначити успіх завершеної справи. Нам, потім, треба буде розігрівати, ту сіль, до тої температури, від якої гартується, та чи інша, сталь. Зазираємо до пісібника терміста і з жахом з'совуєм, що всі нержавійки гартуються від температури більше 1000° С. А це вже зовсім сумно? Тут всі рахували, всю термодинаміку, майбутньої солянки, від 800, а виявилося, що робоча температура, нам потрібна, дещо друга. Скажу Вам чесно, що від 800, ви зможете закалити тільки У8...У12. То біш, косу, та напилок. Навіть ресору треба гріти до 860. 30ХГСА - 910. А, всі нержавійки, від 1030 і вище. По своєму досвіду скажу Вам, що пічки розпечені за 1000 градусів, мають другу термодинаміку. Вони працюють, як реактори. Біля такого обладнання мимо не пройдеш, не звернувши увагу. А, солянки напоминають вулкани, в яких лава розпечена, як лампочка. Потужності, та термоізоляція таких солянок, мають зовсім другий рівень. З них вилітає скільки тепла, що хочеться втекти подалі. Якщо робити тигельну солянку, до 1100° С, і тигель робити з нержавійки, то я не впевнений, що його хватить на один раз і він не потече в містах зварювання. Я би не ризикував. Про тигель з чорного металу, забудьте думати, навіть, для 800 градусів, сіль його проїсть, ще не розплавившись зовсім (навіть, не вспієте закалити, і одного ножика).

 Тепер, звернемо увагу до керамічних тиглів. Ідея досить вдала. Керамічні тиглі держуть розплав солі в рази довше. Тиглі, для солянок роблять із карбіду кремнія. Їх роблять в місті Луги, Ленінградської області. Навіть фірма "Накал", колись робила такі тигельні солянки, із такими тигелями. Можете помонітоити, повинні знайтись. Я моніторити не хочу, тому що мав щастя, саме, на цій солянці працювати. В принципі, якщо добре пристосуватись до її фокусів, то працювати можна. Але, якщо в тебе є дісвід в термообробці, і нешутошний. Без досвіду, навіть з космічними приборами, працювати на цій солянці не варто, - буде масовий брак. Може, вийдуть декілька годних деталей, які получаться випадково і Ви навіть не будете знати, чому, майже, всі пішли в брак, а декілька вийшли якісними. Термодинаміка, наука карколомна.  Але, повторюю, я не помилився, побудувати вдома таку піч реально. Але, я відмовився це робити. Воно, все виглядає просто. Все красиво, в захистному середовищі, вертикально і все таке інше. Але, я знаю скільки там підводних каменів і здогадуюсь, що я іх бачу не всі. І уявляю скільки буде фіаско і скільки треба буде робити доробок. На якомусь етапі доробок, я обов'язково зрозумію, що гра не коштує свічок. Тому, я відмовився. І, Вам раджу, теж, відмовитись.

 Термодинаміку, Ви рахували, як у фізиці. Це не коректно. Нагрівальні пристрої рахують по другому. 

  Там, в одному пості, було написано, що якась солянка розганялась більше доби. Не розумію, навіщо люди беруться до справи, якщо в цій справі не мають ніякого, м'яко кажучи, досвіду. Нормальна електродна солянка розганяється за годину, повірте. І то, в розкачку. Якщо побудована правильно. Якби ми, на виробництві, свою солянку розкочигарювали зміну (8 год), то нас би спалили в нашій же солянці, всіх причасних, до її будівництва і розпалювання. Але, тут річ про електродну солянку. Там, потрібно 12 вольт і потрібен дуже потужний трансформатор, який по вартості, перевищить всі ножі Харківської області.

 Побудуйте, краще, ТВЧ. Там, і ніж можно загартувати і зубило, і болтик. І швидкість нагріву така, що вуглець не вспіватиме вигорати, я якщо і вигоре трохи, то, все рівно, ми цей шар гарантовано зточуєм, при мех обробці. Я, наприклад, для дому, так і зробив. Але, де той дім, зараз...?

 Слава, Україні.

 

Змінено 8 вересня, 2023 користувачем Nik

[Куляста_Блискавка 1 477]

Як я розумію, то на ванну більше 1000*С вже потрібен барію хлорид?  

[Nik 803]

, Куляста_Блискавка написав:

Як я розумію, то на ванну більше 1000*С вже потрібен барію хлорид?  

 Ні, ще можна працювати на натрії та калії. Тільки, треба трохи більше, ніж 50Х50, досипати хлориду натрію. Хлорид барію, при таких температурах буде ще густенький, та здорово налипатиме. 

[ZeS 134]

3 години тому, Nik написав:

І, Вам раджу, теж, відмовитись

Дякую за пораду, але не відмовлюсь, далеко зайшов, мені простіше провести 380 в. потрібної потужгності.

Працювати планую з Х12МФ, ми колись з Вами розмовляли на цю тему.

По суті планую тігель десь 12 - 13 літрів.

 

Бачив схему накшталт гончарної печі із вставленим (змінним) тиглем. 

Знайшов на олх, хлопці роблять графітові тиглі по кресленням, тому найближчим часом буду діяти.

 

Nik  у Вас номер телефону той самий?

Змінено 8 вересня, 2023 користувачем ZeS
доповнив

[break 206]

3 години тому, Nik написав:

Тут всі рахували, всю термодинаміку, майбутньої солянки, від 800

це температура при якій починає плавитись хлорид натрію. Ніякого відношення до робочої не має. Стосовно гартування ножів - соляна ванна на температури менше 1150-1200 не має сенсу.

 

3 години тому, Nik написав:

потрібно 12 вольт і потрібен дуже потужний трансформатор

практично у всіх електродних сольових ванн напруга на електродах регулюється від 25-27 вольт і вниз.

 

3 години тому, Nik написав:

Нормальна електродна солянка розганяється за годину

це яка? Зважаючи, що пічку на 1300 запустити, не маючи поруч такої ж на 800 - та ще задача. І однозначно не аматорська, бо потужності в десятки кіловатт доступні одиницям.

 

3 години тому, Nik написав:

в одному пості, було написано, що якась солянка розганялась більше доби. Не розумію, навіщо люди беруться до справи, якщо в цій справі не мають ніякого, м'яко кажучи, досвіду.

Літакобудування, один з заводів Антонова, трикамерна соляна. Запускалася піч від холодної пустої до штатного режиму майже повну зміну. І це - нормально. Бо потім вона не вимикається ніколи. При простої просто зменшується потужність до такої, щоб сіль лишалась рідкою.

3 години тому, Nik написав:

Побудуйте, краще, ТВЧ. ********************* Я, наприклад, для дому, так і зробив.

Ваша ТВЧ вміє гріти >900? Яка потужність?

 

3 години тому, Nik написав:

із карбіду кремнія. Їх роблять в місті Луги, Ленінградської області.

До війни було безліч пропозицій китайського карбіду кремнію. І плити, і прутки, і тиглі.

[ZeS 134]

, break написав:

Стосовно гартування ножів - соляна ванна на температури менше 1150-1200 не має сенсу.

Крім ножів є проекти у якіх не припустима втрата вуглецю, тобто виріб має фінішну поверхню якій потрібно придати "товарного" вигляду, думаю що поліровкою.

[knife_life 165]

Доброго вечора всім.

 

Перепрошую ТС-а за деякий офтоп, але форум так стиснувся, що хочеться скористатись активністю, поки вона є хоч десь :-).

Я, як і пан ZeS, спокушаюсь перевагами нагріву в соляних ваннах.

Але, в силу своїх інтересів, окрему піч будувати не хотів. Гартую заготовки із значним припуском, можу ігнорувати вигорання вуглецю та окалину.

Однак, після появи умовного мікро-токарника, з'являються деталі, котрі хотілось би гартувати в уже готовому стані, або з мінімальною обробкою після гартування та відпуску. Наприклад, вісь для розкладного ножа.

Тобто, деталі габаритами порядку пари сантиметрів довжиною.

Забугорні чіпмейкери часто не паряться, а гріють газом якусь одноразову ванночку, з бурою (частіше всього), в якій лежить деталь.

У мене електропічка, і я б хотів там теж гріти якусь мікро-ванночку із сіллю.

 

І от питання - якщо я хочу  гріти маленькі деталі із нержавійки, типу 40х13, 50х15мф, 95х18 - яку сіль обрати, виходячи з критерію мінімальної шкоди для здоров'я та, дуже бажано, не супер-екзотичності і не супер-високої ціни?

Просушену буру взяти, і не паритись? З хлориду натрію, ніби, несмачне щось летить, принаймні, як в горні на ньому зварювати. 

Бо ще ж бажано, щоб і відмити цю сіль потім нормально можна було :-)

 

P.S.

Пан Nik, приємно знову бачити вас на форумі. Сподіваюсь, у вас хоча б в загальному все ок.

Змінено 8 вересня, 2023 користувачем knife_life
P.S.

[break 206]

 

, knife_life написав:

гартувати в уже готовому стані, або з мінімальною обробкою після гартування та відпуску. Наприклад, вісь для розкладного ножа.

Зважайте на те, що гартування змінює геометрію не залежно від того, як саме і в якому середовищі ви це робитимете.

[ZeS 134]

, knife_life написав:

Перепрошую ТС-а за деякий офтоп

Завжди раді.

[Nik 803]

12 години тому, break написав:

Літакобудування, один з заводів Антонова, трикамерна соляна. Запускалася піч від холодної пустої до штатного режиму майже повну зміну. І це - нормально. Бо потім вона не вимикається ніколи. При простої просто зменшується потужність до такої, щоб сіль лишалась рідкою.

  Зрозумів. Це соляночка ще та. Мені, недовгий час, довелось працювати на подібній, на одному із заводів Харкова. В ній була одна довга камера, на трьох термістів. В цій камері було 9 електродів, іякі стояли (сподіваюсь, та солянка, зараз, працює  на повну) на протилежній стінці вряд. У кожної групи нагрівачів був свій транс, її теж можна назвати трьокамерною. І три термісти, як завзяті рибаки тягали туди сюди купу деталів, 24/7. Мені такі солянки не подобаються. При виході із штатного режиму, хоч одного, якогось елементу, треба зупиняти і зливати всю солянку, яких, по факту, три. Це неабиякий удар по виробництву, а термічка дуже тісно стоїть в конвеєрі виробництва. І виходить, що нештатне відгорання контакту одного електроду, ставить під загрозу вчасне виконання плану всього заводу. Уявляєте, що буде з механіком термічного цеху, після такого інцеденту. Так що, краще мати триокремі солянки, ніж одну трьокамерно. Багатокамерність, в льбому прояві, це пережиток совкової гігантоманії. Але, всі солянки потребують профілактики. Саме розповсюджено це зачистка контактів, заміна електродів та заміна кладки ванни. Останні дві операції потребують зупинки. Також, бувають нештатні ситуації, коли потребується аварійна зупинка. Аварійні зупинки, на жаль, не виключення. Вини бувають досить часто, по різним причинам. Від веєрних відключень, до виходу з ладу вимірювального та керуючого обладнання. Електроди міняють, десь, раз в три-чотири місяці. Кладку переложують, десь, раз в півроку. При зупинці, сіль зливаеться в спеціальний бак і в солянці вичерпується дно, на скільки це можливо. Ждуть доки солянка охолоне і проводять необхідні роботи. Якщо переложують кладку, солянку, з свіжою кладкою, довго сущать. Потім солянку, так сказати, розганяють. Електродну солянку не розігрієш, як тигельну, простим включенням нагрівачів. Там процес другий. Існує декілька способів розплаву солі в холодній солянці. Ту, 9 єлектродну солянку розганяли біля 6...8 годин. Якщо не секрет і якщо Вам довелось бачити сам процес розгону, яким методом вона запускалась. 

[Олек77 190]

13 години тому, ZeS написав:

Знайшов на олх, хлопці роблять графітові тиглі по кресленням, тому найближчим часом буду діяти.

Зважайте, що вони теж порівняно недешеві, а окислюються на повітрі вже при 1000С помітно. Плюс ще й струм проводять.

Доведеться інертну атмосферу робити (азот, аргон - бо вуглекислота не варіант). Ну і кінцевий вимикач на кришку печі - відкрив - гарантовано вимкнув подачу струму на піч.

[Nik 803]

13 години тому, break написав:

це яка? Зважаючи, що пічку на 1300 запустити, не маючи поруч такої ж на 800 - та ще задача. І однозначно не аматорська, бо потужності в десятки кіловатт доступні одиницям.

  Тут розмова велась не про аматорство. Своє відношення до аматорства в соляних ваннах, я виказав вище.

 Це, була електродна солянка з робочою камерою 300х300х600, в свіжому стані. Потужність, біля, 120 кВт. Працювала до 1100° С. Робоче середовище натрій хлор-калій хлор. Ми її розігрівали за допомогою вставної спіралі. На дно холодної солянки, на довгих тоководах ставиться потужна спіраль і приєднується, зверху, до двух електродів. Далі, включаємо живлення всіх трьох електродах. Спіраль розігрівається, а третій електрод висить у повітрі і не працює. Сипемо в солянку добре просушену сіль. По мірі насипання і поповнення солянки розплавленою соллю, третій, вільний, електрод починає працювати. Коли ми бачимо, що третій електрод запрацював на повну, винімаємо нашу спіраль і далі працюємо на електродах, поповнюючи ванну соллю. Я вважаю, це самий зручний, та безпечний спосіб розгону. І найшвидкіший. Також, можна розганяти солянку за допомогою дуги (то біш, лому), коксу і т. д. 

  Далі, треба трохи уточнити. Тут ні разу не велась розмова про солянки на 1300. Можу розповісти і про неї, у нас була і така. Це солянки, які працюють виключно, на хлориді барію (гартувати деталі із хлорида барію, нижче 1150 не раджу, він налипає і то буде не гартування а уява). В цих солянках температуру заміряють за допомогою оптичних пірометрів. Якщо Ви, для розгону цієї ванни, черпоните робочу рідину з поряд стоячої, солянки яка працює з 800 і заповнена калієм і натрієм, и виллєте в високотемпературну, а потім будете добавляти робочий барій хлор, Ви, звісно, дуже упростите і пришвидчете процес розгону даної печі. Але, далі будут чудеса. В цих солянках гартують рапід. Рапід гріють до температур 1230...1275° С. Коли Ви розігрієте цю ванну до робочої 1230, або 1275, над нею з'виться страшненька хмара білого диму. То буде випаровуватись калій і натрій, який ви плесконули в піч, для прискорення розгону. Натрій хлор і калій хлор, при таких температурах не працюють, вони страшенно випаровуються. Все б нічого, адже є витяжка, але ні. Згадаємо про управління температурою. Оптичний пірометр перестане бачити зеркало ванни, а тільки дим і почне страшенно брехати в сторону заниження температури. Він буде робити так, щоб свічіння диму було 1275. Для цьго температура солі повинна бути за 1300. І ми будемо, в цій солі, палити, к бісам, всі деталі 100%. Потім, за них платити і, бажано, писати заяву. Ми наступали на ці граблі. Ці граблі дуже коварні. Тому, не раджу розпалювати барієву солянку, за допомогою, поряд стоячої, звичайної на 800. Барієву соляку ми розпалювали, виключно ломом та дугою. 

[Nik 803]

14 години тому, break написав:

це температура при якій починає плавитись хлорид натрію. Ніякого відношення до робочої не має. Стосовно гартування ножів - соляна ванна на температури менше 1150-1200 не має сенсу.

  Для ножів із нержавіючої сталі, та типу Х12М, цілком достатньо 1050° С.

 

14 години тому, break написав:

Ваша ТВЧ вміє гріти >900? Яка потужність?

 Десь, біля 5 кВт. Її вже нема.

 

14 години тому, break написав:

До війни було безліч пропозицій китайського карбіду кремнію. І плити, і прутки, і тиглі.

  Бачив подібні пропозиції. Здогадуючись, про їх якість, та ураховуючи серйозність задачі, не сприймав ці пропозиції, як робочий варіант. Розумієте, це високі температури, високі токи і розплави. Той хто бачив, як вибухають солянки, та знає як довго загоюється ранка від маленької капельки розпеченої солі, той мене зрозуміє. Не раджу, тут, застосовувати китайські варіанти.

 З графітом, для тиглів солянок, ми також не працювали. Просто, знаю, що, на повітрі, графіт нормально (доволі довго) стоїть, десь, до 600. Далі, бачив, як він поганенько виглядає, коли простоє на 900. Згадаємо процес цементації. Вуглець, при 900 починає дуже активно перміщуватись у просторі і залазить кругом, навіть у залізо. Особливо, він полюбляє кисень. Тому, ми, графіт (то біш, вуглець) не розглядали в якості тигля, для соляної ванни. Працювали з графітовими приспособами, та різними коробками, виключно, в вакуумі. 

13 години тому, knife_life написав:

Пан Nik, приємно знову бачити вас на форумі. Сподіваюсь, у вас хоча б в загальному все ок.

 Дякую на доброму слові. В загальному, ок. 

[break 206]

, Nik написав:

Для ножів із нержавіючої сталі, та типу Х12М, цілком достатньо 1050° С.

Так, погоджусь. 1070 якщо бути точнішим, перекриває майже все ножове. Крім хитрих високованадієвих порошків і всяких японських Shirogami, Aogami і т.п.