Дядя_Уеф

Як найрозумніше завершити власну справу, і при тому не вітдати на розграбування, а перетворити у ресурси для спокіної зустрічи зі смертью.

100 повідомлень у цій темі

Давно розмірковую на цю тему, а у воєнний час актуальність зросла багатократно.

На вражому форумі колись був такий дядько - Андрій Кушнірюк з Портленда. Дуже цікавий .Так от він писав, що працював у німця і той, в якомусь віці, вирішив шабашити. Він хотів зробити що б фірма залишилася працюючою. Що б співробітники не постраждали Тому продав її іншому..Цілі цьуєї він не досяг, але я не про те. Але це Америка, і це фірма зі співробітниками.Крім того в Америці це усе розвинено дуже. Торги проводять раз на тиждень. Усі вже підготовлені до того і усе швидко працює.

А як діяти нам в Україні, коли ти вже вирішив шабашити назавжди?

Дітей які хотять і можуть не маю. Залишити щурам не по хозяячому. а якось прибрати за собою відчуваю потребу. Та і я з жінкою ще живі поки що., та потребуємо не дуже багато, але вчасно. Хто шо думає на цю тему? Здавати у брухт усе металеве не пропонуйте, це і дурень в Україні знає як зробити.

Змінено користувачем Дядя_Уеф
0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Продати по частинах або усе гамузом. 
Якщо немає спадкоємців, то що ще робити? 

1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Не вішати носа й працювати до останнього подиху!

2

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

У "шабашить" - два тлумачення. І обидва не зовсім підходять.  Але суть зрозуміла, не одразу )))) .

Кушнірюк цікавий дядько, шкода, що пропав з кінцями.

 

Я був ломанувся пробувати себе в забугор'ї щоб - стартанути там свій бізнес і повчитися у них. Щодо повчитись бізнесу, то маю дипломи саме в цьому напрямку, але вік живи... тай там все більш продвинуто, а технічну частину тобі ніхто так не розповість. 

Повчитись там було що, я старався попрацювати і там, і сям, щоб бачити все. І що найбільш там зустрічалось - бізнес від батька - сину. Майже всюди це було. В них совок не добрався до бізнесу, навіть при сталіні були повстання які відстоювали торгівлю і бізнес, ну і власність... 

Тому там зберіглась  традиція набута віками. У нас це втрачено.

Але там отримати знання - то твої проблеми, школа не для цього. В нас (типу мого віку) ми зі школи вже тягнулись до чогось свого, тому мало хто топтав батькові сліди, тим більше, що робити на державу - по-барабану ким ти будеш і т.д. 

Я завжди казав - працювати потрібно на себе. На дядька - то не робота, а відмазка. 

Давно перейшов на свої хліба і всю свою кучу "нащадків" вчу вчитись не для роботи, а для своєї справи. - Ось основа переходу від батька до сина. Вчив щоб він десь штани протирав - все твоє піде в лом при першій можливості - я таких прикладів бачив вагон і відро.

Залишаєш бізнес - дітям не цікаво - продай сам і поїдь на море, бо вони здадуть в лом і на море не вистачить. То твоя рояль, тобі вирішувати куди ставити. 

 

3

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
10 годин тому, Bogdan написав:

У "шабашить" - два тлумачення. І обидва не зовсім підходять.  Але суть зрозуміла, не одразу )))) .

Кушнірюк цікавий дядько, шкода, що пропав з кінцями.

 

Я був ломанувся пробувати себе в забугор'ї щоб - стартанути там свій бізнес і повчитися у них. Щодо повчитись бізнесу, то маю дипломи саме в цьому напрямку, але вік живи... тай там все більш продвинуто, а технічну частину тобі ніхто так не розповість. 

Повчитись там було що, я старався попрацювати і там, і сям, щоб бачити все. І що найбільш там зустрічалось - бізнес від батька - сину. Майже всюди це було. В них совок не добрався до бізнесу, навіть при сталіні були повстання які відстоювали торгівлю і бізнес, ну і власність... 

Тому там зберіглась  традиція набута віками. У нас це втрачено.

Але там отримати знання - то твої проблеми, школа не для цього. В нас (типу мого віку) ми зі школи вже тягнулись до чогось свого, тому мало хто топтав батькові сліди, тим більше, що робити на державу - по-барабану ким ти будеш і т.д. 

Я завжди казав - працювати потрібно на себе. На дядька - то не робота, а відмазка. 

Давно перейшов на свої хліба і всю свою кучу "нащадків" вчу вчитись не для роботи, а для своєї справи. - Ось основа переходу від батька до сина. Вчив щоб він десь штани протирав - все твоє піде в лом при першій можливості - я таких прикладів бачив вагон і відро.

Залишаєш бізнес - дітям не цікаво - продай сам і поїдь на море, бо вони здадуть в лом і на море не вистачить. То твоя рояль, тобі вирішувати куди ставити. 

 

 

   Да ладно, я читаю сабреддит машинистов в основном народ из США пишет. Есть там учебные заведения типа наших ПТУ и техникумов, только уровень намного выше.

https://www.google.com/search?q=trade schools usa&oq=trade+schools+usa&aqs=chrome..69i57j0i10j0i10i22i30j0i22i30l3j0i15i22i30j0i22i30j0i390.16040j0j7&sourceid=chrome&ie=UTF-8&tbs=lf:1,lf_ui:14&tbm=lcl&sxsrf=ALiCzsa8x5Fq4KD5oej_T4kTCONSFsuV-g:1660899079181&rflfq=1&num=10&rldimm=3141425496933151089&lqi=ChF0cmFkZSBzY2hvb2xzIHVzYUjMqODZ8oKAgAhaIxAAEAEYABgBIhF0cmFkZSBzY2hvb2xzIHVzYSoGCAMQABABkgEMdHJhZGVfc2Nob29sqgEVEAEqESINdHJhZGUgc2Nob29scygA&ved=2ahUKEwjm8Pycw9L5AhVS4qQKHRg1BbgQvS56BAhaEAE&sa=X&rlst=f#rlfi=hd:;si:3141425496933151089,l,ChF0cmFkZSBzY2hvb2xzIHVzYUjMqODZ8oKAgAhaIxAAEAEYABgBIhF0cmFkZSBzY2hvb2xzIHVzYSoGCAMQABABkgEMdHJhZGVfc2Nob29sqgEVEAEqESINdHJhZGUgc2Nob29scygA;mv:[[48.257381099999996,-70.2314629],[28.285831199999997,-125.421741]];tbs:lrf:!1m4!1u3!2m2!3m1!1e1!1m4!1u2!2m2!2m1!1e1!2m1!1e2!2m1!1e3!3sIAE,lf:1,lf_ui:14

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
, vaycartana написав:

народ из США пишет

Я за школу говорив і не порівнював їх, тим більше в одному часі, хоча, поки що, є що порівнювати. І в штатах я не був. По тексту видно, що мова про "країни-сателіти" совка. 

Технарі і вузи там явно краще, ніж у нас. 

Хто навчався 20-30 років тому - вже бачить, як упав рівень освіти на усих рівнях. 

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
, vaycartana написав:

сабреддит машинистов

Кинь ссылку пожалуйста. 

 

Я думаю, что человек не совсем об этом спросил. А о том, что тот обьём производства, который есть сейчас для него избыточен. Вот он и думает что делать со своим оборудованием. 
Свой вариант я написал выше. На большее у меня фантазии не хватает. 
Ну, как вариант ещё можно всё скопом сдавать в аренду. Ну то такое. За сколько оборудование ушатают в ноль -- вопрос риторический

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
, andrey_drabchuck написав:

Кинь ссылку пожалуйста. 

 

Я думаю, что человек не совсем об этом спросил. А о том, что тот обьём производства, который есть сейчас для него избыточен. Вот он и думает что делать со своим оборудованием. 
Свой вариант я написал выше. На большее у меня фантазии не хватает. 
Ну, как вариант ещё можно всё скопом сдавать в аренду. Ну то такое. За сколько оборудование ушатают в ноль -- вопрос риторический

 

Не вопрос 

https://www.reddit.com/r/Machinists/

1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
, Bogdan написав:

Хто навчався 20-30 років тому - вже бачить, як упав рівень освіти на усих рівнях. 

 

 Я в 96 году поступил в ХПИ на АП, честно говоря уровень тогда у них оставлял желать лучшего мягко говоря. До сих пор помню, как я сдавал лабы по СОДу, а препод не знал С,  а только паскаль. Как я над ним издевался. 

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Рано или поздно почти все сталкиваются с подобным вопросом - как распорядится мастерской (фермой, сто, швейкой, пекарней, и т.д.). Хорошо, когда есть кому передать. Дети, родственники, кум, сват, зять...

А часто так бывает что и некому. А без ухода все стареет, ржавеет и приходить в негодность. Как старый автомобиль в гараже. Ездить уже не можешь, а продать рука не поднимается. Вот и стоит пока весь не заржавеет. А когда человек уйдет навсегда - то наследники сгребут все в кучу и отнесут в чермет или скупщикам.

Из реального можно следующее. Первое: работать в мастерской пока не упадешь совсем. А после будет уже всеравно.

Второе: Наступить себе на горло и продать ликвидную часть оборудования. А освободившуюся площадь использовать по другому назначению (аренда, теплица, курительный салон, что угодно, приносящее хоть минимальный доход) . Себе же оставить занятие для души. А то без дела долго не протянуть. Безделье угнетает безжалостно.

5

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

А найти управляющего для єтого производства? Нанятій человек, которій после имел бі право на покупку производства по приемлемой цене для него  и вас (наследников?). не ріночной цене, но и не цене лома. Вігода вам сейчас от дейтсвующего производтва, и управляющему которій в перспективе станет власником. 

Из числа кого искать - другой вопрос.

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

У меня отцу 68 лет. Еще тянет СТО, но уже с большим трудом... Тоже говорил с ним об этом... Я ему говорю - твои глушаки и рамы газелей - это не мое, ни по здоровью ни по навыкам, найди себе приемника/ученика и передавай потихоньку... Не хочет даже слушать, говорит - буду работать до последнего вздоха, после меня в этом СТО - хоть потоп, делайте что хотите. А что я могу сделать? Его детище, его клиенты, его репутация и прибыли/издержки - вот он и волен поступать как считает нужным....

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
, Валентин В.В. написав:

Из числа кого искать - другой вопрос.

З цим проблем в наш час мабуть не було б, тим паче ..........

 которій после имел бі право на покупку производства по приемлемой цене для него  и вас (наследников?). не ріночной цене, но и не цене лома. 

..... :ktulhu0:

У нас лом приймають зараз по 2 грн за кілограм.))))) Або десь коло цього.

Змінено користувачем IMP
0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Большинство людей этого не понимают, но то, о чем вы говорите, называется - бизнес, т.е. когда Вы организовали процесс и он приносит прибыль без Вашего прямого участия в нем. У нас под бизнесом понимается, что вот я взял на работу людей, ищу заказы, общаюсь с заказчиками, все, я - бизнесмен. Нет, это не так)) К сожалению, если Вы уже задаете подобный вопрос, то Вы не сможете воплотить в жизнь Вашу задумку. Единственный вариант - продать оборудование, деньги разбросать по депозитам. Или работать до конца. Третьего не дано, простите

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

 

17 годин тому, Дядя_Уеф написав:

Давно розмірковую на цю тему, а у воєнний час актуальність зросла багатократно.

На вражому форумі колись був такий дядько - Андрій Кушнірюк з Портленда. Дуже цікавий .Так от він писав, що працював у німця і той, в якомусь віці, вирішив шабашити. Він хотів зробити що б фірма залишилася працюючою. Що б співробітники не постраждали Тому продав її іншому..Цілі цьуєї він не досяг, але я не про те. Але це Америка, і це фірма зі співробітниками.Крім того в Америці це усе розвинено дуже. Торги проводять раз на тиждень. Усі вже підготовлені до того і усе швидко працює.

А як діяти нам в Україні, коли ти вже вирішив шабашити назавжди?

Дітей які хотять і можуть не маю. Залишити щурам не по хозяячому. а якось прибрати за собою відчуваю потребу. Та і я з жінкою ще живі поки що., та потребуємо не дуже багато, але вчасно. Хто шо думає на цю тему? Здавати у брухт усе металеве не пропонуйте, це і дурень в Україні знає як зробити.

 

Знайти учня, навчити і передати.

Так це буває важко і неможливо (((

1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

продать(передать) бизнес так, что бы он продолжал приносить прибыль изначально не выполнимое задание

продать (если есть возможность) как готовый бизнес, либо (что хуже) как оборудование

предложить сотрудникам, коллегам, конкурентам

до войны сказал бы, что деньги лучше вложить в недвижимость, причем комерческую

с аренды которой будет постоянный и достаточный доход

куда сейчас лучше вложить не знаю..

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
21 година тому, Дядя_Уеф написав:

як діяти нам в Україні, коли ти вже вирішив шабашити назавжди?

Дітей які хотять і можуть не маю. Залишити щурам не по хозяячому. а якось прибрати за собою відчуваю потребу. Та і я з жінкою ще живі поки що., та потребуємо не дуже багато, але вчасно. Хто шо думає на цю тему?

   Это мозаика, даже если она сложится, это не означает что всё будет красиво и гармонично. Если стоит вопрос получения каких то финансов,-,  продавать, появится кто -то кто вызовет симпатию в металообрабоке, можете подарить что-то и в полне возможно пока подарок будет жив, Вас будут помнить.  Может это прийдётся продавать вашей супруге если у неё есть такая жилка и понятие. В любом доме по миниму нужены; перфоратор, дрель, плоскогубцы и набор отверток, молоток, может быть тиски-это то что всегда востребовано и если не сломано то будет передоватся с поколения в поколение. Пройдёт совсем не много времени и наши дети с внуками на домашних принтерах будут печатать металические запчасти и всякие детали с  минимальными отходами, без токарников и фрезерных станков с кучей оснастки. Мы с вами покупали дорогущие видиомагнитофоны, СD -приставки, сидиромы, видио касеты и кучу всего, а теперь это заменила одна флешка! Просто живите, радуйте любимых, созерцайте мир и радуйтесь новому дню.

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
7 годин тому, Bogdan написав:

То твоя рояль, тобі вирішувати куди ставити. 

Чесно кажучі і грати на ній добре не навчився, і куди поставити в Україні ,міста за усе життя не знайшлося. Не зміг  я у рідної  держави такої можливості набути. Мені увесь час пояснювали, що для моєї роялі тут міста немає. А якщо і є то за занадто додаткові гроші.

Моря мені теж не потрібно. Мені потрібен спокій, та що б ті кого я приручив були захищені від злиднів.

Щоб продати рояль цілою, то треба ринок знайти де це продається, з зацікавленими покупцями. Хоча я вже почав з неї частини відкручувати і продавати по частинах, бо у можливість продати цілою в Україні не вірю.Може підкажете як це робиться?

2

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Можете мне подарить )))

Шучу, конечно. Завидую просто.

Когда есть шо продать-пркупатель всегда найдется. 

Кстати, сегодня видел новость-разрешена торговля слитками из банков населению. До этого, если не ошибаюсь, нацбанк торговал ими только в Киеве, в регионы не вез.

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Щоби дати пораду , надо пережити або знати таку  ситуацію. Більшисть написаних порад далекі від сприйнятьтя позива цієї теми.

Це питання взваження всього прожитого життя, потрачених зусиль і  той час коли пройшло багато часу на досягнення мети, і те що маємо на сьогоднішній час, зробити крок  для подальшого життя в другому аспекті. .Колись стане таке питання коли треба подати кусок хліба ,або ще щось, думаю Ви зрозумієте . То не буде думки про здати в оренду , і комісійних. Зараз багато дітей які втратили батьків і дім, і вони теж страдають і не знають яке  буде подальше життя.. 

Ви мабуть гарна і смілива  людина що запитали про пораду, знімаю капелюха  перед Вами )))

2

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
2 години тому, Виктор Смирнов написав:

Просто живите, радуйте любимых, созерцайте мир и радуйтесь новому дню.

Так і роблю, але ж або аренду сплачуй, або заберуть усе і на брухт здадауть.?

Знайти того кому це цікаво нереально. Поперше через те що прибутковість цього діла дуже низька. І це нікого не приваблює. Я взагалі не вірю, що хтось крім мене зможе щось видавити з цієї справи. Коли я пропонував банку моє облажнання у заставу, то вони взагалі не розуміли про що я говорю. Та і за усе життя я не тільки не знайщов кому цікаво було б моє діло придбати, а і співробіітників постійних згуртувати не зміг.

Непривабливо ні для кого виявилося .

 

Змінено користувачем Дядя_Уеф
2

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
, Дядя_Уеф написав:

але ж або аренду сплачуй, або заберуть усе і на брухт здадауть.?

 

, Дядя_Уеф написав:
, Дядя_Уеф написав:

Та і за усе життя я не тільки не знайщов кому цікаво було б моє діло придбати,

 Поперше через те що прибутковість цього діла дуже низька.

   Оренду производственных и мелких торговый площадей я бы вообще запретил, так-как это тормозит бизнес и развитие. Всегда был поклонником собственной земли для частного предпринимательства всех видов. Это для вас "ваше дело", у остальных свои дела  хоть порой требуют почти одинакового оборудования.  Вы занимались для себя тем, что понимали и любили, но вот это всё не влазит в красивую шкатулку которую можно хранить на полочке это  больше к  огранщикам драгоценных камней и оборудование у них в большой чемодан влезет. Мне мои дети пока пообещали из мастерской  которая на лоджии сделать музей и на том спасибо :)

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
9 годин тому, Дядя_Уеф написав:

Знайти того кому це цікаво нереально. Поперше через те що прибутковість цього діла дуже низька. І це нікого не приваблює

 Існує класика  IuP0_d_850-e1597240424605.jpg

 

 Молодь, в більшості зараз зацікавлена  в "легких грошах", а не в налажуванні виробництва. Більшість би "в директора б гралась", або, як мінімум в менеджера. Для будь-якого виробництва потрібно гроші вкласти сьогодні, а прибуток від вкладеного, як мінімум з'явиться завтра....пізніше... І це при добре продуманому бізнес плані, відсутності перешкод самі розумієте прокого мова, ...як зорі повернуться. Тому і такий стан справ, і не тільки  у вас. В мене — подібна ситуація. Знайомі молоді (відносно ) хлопці також жартують на кого буду писати заповіт. Я ж не дивлячись на це все, не звертаю уваги, та працюю собі допоки є можливість. А там — якось буде. Якось себе навіть не уявляю без роботи. В сусідньому під'їзді проживає пенсіонер. Працював в міліції, на пенсію пішов рано. Цілими днями сидить дома. Не має ні дачі, ні захопленнь якоюсь рибалкою. Дивуюсь, як можна цілими днями сидіти дома????. Тому раджу, працюйте поки є можливість...... а там, це питання вже буде більше хвилювати ваших рідних.

3

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

 Давайте говорить честно, в 90% случаев, то что мы называем бизнесом - это просто самозанятость. И если у тебя из активов 2 болгарки, сварочный аппарат и убитый токарный станок, то в общем-то и продавать/передавать просто нечего. 

5

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

подібні думки часом теж приходять. маю пів сотні гарних верстатів але то за надто. у дітей своє життя і я іх не критикую. ми покоління 123х. все життя чогось досягали. приходить час відпочинку. потрібно покохати себе а не роботу. але ми ,,дурні до роботи,, тому відпочинок нам не цікавий. сама більша проблема -кому передати. потрібно шукати молодь якій це цікаво та передавати їй. робота це як наркота не відцепиться, такі ми вродилися. маю ще років 10 -15 щоб це питання вирішити.

0

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Створіть акаунт або увійдіть для коментування

Ви маєте бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити акаунт

Зареєструйтеся для отримання акаунта. Це просто!


Зареєструвати акаунт

Увійти

Вже зареєстровані? Увійдіть тут.


Увійти зараз

  • Зараз на сторінці   0 користувачів

    Немає користувачів, які переглядають цю сторінку